Ночівля у метро, на жаль, стала звичною ситуацією для мешканців Києва. Усі підземні станції столиці під час російських повітряних атак виконують функцію укриттів, і найбільш тривалі повітряні тривоги зазвичай бувають вночі. Тому кияни беруть із собою все необхідне для комфортного сну, і серед таких “артефактів” “Інформатор” 17 червня вперше зафіксував… намет.
Таке рівень підготовки, зафіксоване на фото, з’явилося вперше — хоча, можливо, “передбачливі туристи” бачили й раніше. Це розумне рішення: ти не лише у безпеці під землею, а ще й у своєму “будиночку”.
Нагадаємо, що всі підземні станції Київського метрополітену цілодобово працюють у режимі укриття. На станціях доступні розкладні стільці, модульні лави, ковдри та матраци. Проте під землею досить прохолодно, тому рекомендуємо надягати теплі речі та, якщо можливо, брати ковдри.
Останнім часом повітряні атаки на Київ стали тривалими, і ніч 17 червня, незважаючи на те, що вона не відзначалася рекордною тривалою тривогою, не є винятком. Тому мешканці столиці, зокрема ті, чиї домівки розташовані неподалік від станцій метро, активно користуються укриттями і, як видно, набирають досвіду та побуту під час таких походів.
У наметах, спальних мішках, розкладних кріслах та інших зручностях немає нічого дивного, якщо в холодній підземці доводиться провести всю ніч. Наприклад, перше оголошення про роботу ППО зробив мер Києва Віталій Кличко близько 23:30 16 червня, до цього часу вже було оголошено повітряну тривогу. Сигнал скасування в столиці було подано після 6:00 ранку 17 червня.
9 червня, наприклад, повітряна тривога у Києві тривала майже шість із половиною годин. Під час цього на станціях столичної підземки укривалися 21 500 осіб, серед яких понад 1 800 — діти.
А з 23 до 26 травня, коли Росія здійснювала комбіновані нічні повітряні удари по Києву, столичне метро дало прихисток майже 50 тисячам людей. Люди рятувалися разом з дітьми і домашніми улюбленцями, а персонал підземки намагався допомогти, чим міг: киянам виносили розкладні стільці, модульні лави, матраци та ковдри. Крім того, у метро рекомендували киянам мати у “тривожній валізі” для ночівлі: мова йшла про теплі речі, ємності для води, павербанки та необхідні речі для тривалого перебування в укритті.
Удар по Києву 17 червня: влада заплуталася в кількості жертв
Станом на 17:00 17 червня пошуково-рятувальні операції у кількох локаціях Києва продовжуються. Тому про остаточну кількість жертв масованої російської ракетної атаки говорити зарано, адже цифра вже кілька разів змінювалася.
Так, на ранок 17 червня повідомлялося про 14 загиблих. Пізніше голова КМВА Тимур Ткаченко зазначив, що з-під руїн будинку в Солом’янському районі, де російська ракета Х-101 знищила цілий під’їзд, було звільнено п’ять тіл загиблих. Оцінка кількості людей під завалами коливалася від чотирьох до чотирнадцяти осіб. Проте поліція на 14:40 повідомила про 15 жертв, а не 19.
Згодом мер Києва Віталій Кличко “зменшив” кількість жертв, заявивши о 16:00, що підтверджено загибель 10 осіб. Ймовірно, таке коригування пов’язане з процесом ідентифікації: раніше Ткаченко вказав, що з 14 загиблих було упізнано лише четверо.
Незалежно від деталей, вже видно, що за кількістю загиблих ця атака стала однією з найкривавіших для Києва. Для порівняння: після удару по Охматдиту 8 липня 2024 року в кількох районах столиці загинуло 33 людини. Наступний за числом жертв удар по Києву відбувся 24 квітня 2025 року, коли загинуло 13 осіб.
Інформатор повідомляв, що середа, 18 червня, стане для Києва днем жалоби за загиблими внаслідок російського удару. У ніч на 17 червня у столиці загинуло принаймні 15 людей, і кількість жертв може ще зрости. Мер Києва Віталій Кличко повідомив, що у цей день прапори на всіх комунальних будівлях міста будуть приспущені, і будь-які розважальні заходи заборонені.