Багато українців обізнані щодо існування дезінформації та фактчек-сервісів, які допомагають у її подоланні, однак більшість з них не можуть правильно розпізнати дезінформацію.
Це підтверджують результати дослідження «Українські медіа: споживання новин і довіра у 2025 році», опублікованого ГО «Інтерньюз-Україна».
Згідно з цим дослідженням, 84% опитаних знають про існування дезінформації, а 75% із них вважають, що можуть її розпізнати. Проте лише 6% респондентів, які були обізнані про фейки, правильно оцінили достовірність усіх трьох запропонованих новин, а 78% — хоча б одну з них.
«Понад половина опитаних стикалася хоча б з одним із трьох наративів: «Воєнний стан вигідний українському керівництву, щоб уникнути виборів», «Угода між Україною та США щодо надр — це перехід під зовнішнє управління» та «Розглядається можливість мобілізації чоловіків старше 60 років і жінок через втрати в українському війську». В середньому 46% з них вважають ці наративи правдивими», — відзначила радниця з розвитку медіа ГО «Інтерньюз-Україна» Оксана Майдан.
Все більше українців (39%; +3% за рік) знають про фактчек-сервіси, такі як «Стоп Фейк», «Детектор медіа», «Без брехні» та інші. Проте лише 37% з тих, кому відомі ці інструменти, насправді їх використовують.
Зокрема, 11% респондентів вказали, що особисто читають новини з російських медіа, а 16% — що це робить хтось з їхнього оточення.
«Основні причини — бажання дізнатися, що говорять про Україну (46%), та почути альтернативну думку (22%). Частка тих, хто вважає, що українці обирають ці медіа для отримання новин російською мовою, з початку повномасштабної війни зросла вдвічі: з 4% до 8%. Проте, рівень довіри до російських медіа серед тих, хто їх споживає, залишається низьким», — додала експертка.
При цьому, 81% українців знайомі з концепцією замовних матеріалів, з яких 73% вважають, що можуть їх розпізнати. 45% респондентів важливо знати, хто є власником медіа, але лише близько третини опитаних упевнені, що мають ці дані. У 2025 році збільшилася кількість тих, хто вважає, що знає власників регіональних медіа (з 9% у 2024-му до 23% у 2025-му) та каналів у соціальних мережах (з 21% до 32%).
Дослідження проводив InMind на замовлення ГО «Інтерньюз-Україна». У період з травня по серпень 2025 року опитали 1649 респондентів у містах України з населенням від 50 тисяч осіб. Похибка вибірки з ймовірністю 0,95 не перевищує 2,5%. Окрім опитування, було проведено 5 фокус-групових дискусій із мешканцями Києва, Львова, Одеси, Дніпра, Харкова, Хмельницького та Полтави.
Дослідження реалізовано за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», який адмініструється ІСАР Єднання в рамках проєкту «Сильне громадянське суспільство України — рушій реформ і демократії», за фінансування Норвегії та Швеції, а також за підтримки уряду Канади й французької агенції з розвитку медіа CFI.
Фото можна купити тут.