Зміст:
У центрі Києва триває розбір флігеля садиби Біляшівських.
У самому серці столиці, на вулиці Олеся Гончара, 43б, розпочалися роботи з демонтажу флігеля, який є частиною історичної садиби Біляшівських — пам’ятки архітектури, що датується кінцем XIX – початком XX століття. Будівля має охоронний статус, однак її майбутнє викликає занепокоєння.
Причина демонтажу
30 жовтня місцеві жителі зафіксували обвал стіни цієї історичної будівлі, про що повідомив активіст Дмитро Перов.
Після цього комунальні служби розпочали демонтаж флігеля.
Історія садиби та її значення
- Садиба Біляшівських належала Миколі Біляшівському — першому директору Музею історії України, історикові та архівісту.
- Комплекс включає головний житловий будинок та флігель-літеру «Б» (адреса 43в) — будівлю кінця XIX – початку XX століття.
- За даними державного переліку, садиба має статус «пам’ятка архітектури місцевого значення».
- Протягом ХХ століття та в новітній період будівля змінювала власників та функції, зберігаючи при цьому свою культурну й історичну цінність.
Стан перед демонтажем
- З 2002 року флігель перебував у приватній власності.
- У 2005 році планувалося зведення нової житлової будівлі з підземним паркінгом, однак проєкт не був реалізований.
- Раніше було зафіксовано значне руйнування: «від неї залишилася в основному лише одна стіна».
Подальші дії
«Флігель, що мав стати частиною історичної спадщини, нині розбирають…», — підкреслив активіст Дмитро Перов.
Міські служби продовжують роботи, але залишається питання, чи буде збережено автентичність будівлі, чи змушені ми будемо попрощатися з важливим фрагментом архітектурної історії Києва.
Чому це важливо
- Садибні комплекси кінця XIX – початку XX століття є невід’ємною частиною історичного вигляду Києва.
- Втрати чи значні руйнування таких об’єктів послаблюють культурні наспадщини міста.
- Демонтаж без належної реставрації може створити небезпечний прецедент для інших пам’яток, що підлягають загрозі.
Хроніка змін садиби Біляшівських
Садиба Біляшівських у центрі Києва зазнала численних трансформацій протягом більше століття. На початку XX століття комплекс складався з головного житлового будинку та декількох флігелів, розташованих у внутрішньому подвір’ї. Архітектура поєднувала елементи неокласицизму та модерну, а декоративні деталі фасадів підкреслювали статус власника.
У середині ХХ століття садиба втратила первісну функцію житлового маєтку, деякі приміщення використовувалися для адміністративних або культурних потреб. У цей період будівлі зазнали часткових реконструкцій: були підсилені несучі стіни, змінено дахові конструкції та деякі міжповерхові перекриття.
З 2002 року флігель знаходився у приватній власності. Попри плани забудови 2005 року, які включали зведення нового житлового будинку з підземним паркінгом, будівельні роботи не були реалізовані, що дозволило зберегти хоча б частину історичної тканини комплексу.
На початку листопада 2025 року ситуація ускладнилася: місцеві мешканці зафіксували обвал стіни флігеля, що змусило комунальні служби розпочати його розбір. Сьогодні від колись повноцінного флігеля залишилися лише частини стін, а автентичні декоративні елементи, які пережили понад століття, опинилися під загрозою повного руйнування.
Таким чином, стан садиби змінювався від розкішного маєтку кінця ХІХ століття до частково зруйнованого фрагмента історичного комплексу, що нині перебуває на межі втрати своєї автентичності.