Зміст:
У Києві планується створення Музею Революції Гідності. У Верховній Раді подано законопроєкт, що має розблокувати його будівництво.
Зареєстрований у Верховній Раді законопроєкт покликаний активізувати будівництво Музею Революції Гідності на вулиці Героїв Небесної Сотні в центрі столиці. Основною метою цього документа є установлення спеціального правового режиму, що дозволить обійти тривалі бюрократичні процедури та нарешті реалізувати проєкт, який на протязі майже десяти років залишався на стадії ідеї.
Причини затримки будівництва музею
Будівельні роботи над Музеєм Революції Гідності розпочалися кілька років тому, але процес було зупинено через юридичні та бюрократичні колізії. Земельна ділянка була під арештом, а статус охоронної зони та ускладнені дозвільні процедури змусили призупинити реалізацію проєкту.
Голова партії «Слуга Народу» та керівниця парламентського Комітету з питань державної влади і містобудування Олена Шуляк зазначила, що цей законопроєкт створює умови для відновлення робіт:
«Меморіал Героїв Небесної Сотні — це основа нашої пам’яті. Незважаючи на готовність держави фінансувати цю ініціативу і суспільний запит, проєкт роками залишався нереалізованим через бюрократію та відсутність чітких рішень. Цей законопроєкт має на меті виправити цю ситуацію».
Суть законопроєкту
Законопроєкт №14166, ініційований віцепрем’єркою Іриною Верещук, передбачає створення особливого правового режиму для будівництва музею. Це дозволить усунути ряд обмежень, закріплених у чинному законодавстві, зокрема:
- Зняти арешт із земельної ділянки на вул. Героїв Небесної Сотні, 3 та передати її у користування Національному меморіальному комплексу Героїв Небесної Сотні;
- Звільнити проєкт від необхідності отримувати містобудівні умови та обмеження;
- Не враховувати режими використання земель, визначені законом «Про охорону культурної спадщини»;
- Дозволити будівництво без врахування обмежень, прописаних у законі «Про автомобільні дороги».
Музей як символ пам’яті
Шуляк підкреслила, що документ має винятковий характер і стосується лише цього об’єкта державного значення — він не змінює загальні принципи регулювання в галузі містобудування.
«Наша мета — створити чітке законодавче підґрунтя, яке дозволить завершити будівництво Музею Революції Гідності без нових затримок. Цей простір повинен стати місцем, де українці зможуть вшанувати героїзм Небесної Сотні та всіх, хто віддав життя за свободу», — наголосила парламентарка.
Додаткова інформація
Під час Революції Гідності у 2013–2014 роках постраждали близько 2,5 тисяч осіб, 107 учасників Майдану загинули, більшість із них — у період з 18 до 20 лютого 2014 року. Саме цих людей народ назвав Небесною Сотнею.
Меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні має стати центральним місцем пам’яті про події, які змінили хід сучасної історії України.