Зміст:
«Гарантовано російська». Письменниця Кузнєцова та мовна омбудсменка про мовну реальність Києва.
У Києві російська мова все ще залишається важливою частиною життя школярів і загальної комунікації, незважаючи на зусилля з переходу на українську. За даними опитувань, 66% учнів розмовляють російською під час занять, а на перервах цей показник піднімається до 82%. Письменниця Євгенія Кузнєцова, авторка цьогорічного Радіодиктанту «Треба жити!», ділиться своїми спостереженнями щодо мовної ситуації в столиці, а Сергій Сиротенко, заступник керівника Секретаріату уповноваженого із захисту державної мови, розглядає сучасні тенденції та можливі ризики.
Мовна ситуація в Києві: минуле і сьогодення
Кузнєцова закликає уявити Київ свого юності, коли їй було 16-20 років:
«В приймальній комісії зі мною розмовляли російською. Я на це навіть не зважала – запам’ятала, бо розповіла дідусеві, і він був вражений: “Оце в університеті Шевченка і російською?”».
Вона згадує, що під час свого навчання та в наступні роки жодна співбесіда українською мовою не проходила, а в дитячому садочку весь персонал спілкувався з дітьми виключно російською.
«Їду в маршрутці і думаю, чи варто сказати “На зупинці, будь ласка”, щоб привернути увагу всіх пасажирів? Часто не наважуюсь на це, переходжу на російську, бо що в тому поганого?», — додає Кузнєцова.
Де сьогодні «гарантовано російська»
Письменниця виділяє декілька сфер, де російська мова залишається панівною:
- Бізнесові видання та модні журнали;
- Елітні магазини, ресторани, готелі;
- Сфера послуг: офіціанти, заклади з російським меню;
- Соцмережі та стендап: трендові формати для молоді.
«Нині є багато україномовних ініціатив, і ситуація, здається, покращується. Але у всіх сферах, де є гроші — там гарантовано російська», — зазначає Кузнєцова.
Київ: толерування російської та ситуативна українізація
Сергій Сиротенко зазначає, що в Україні в цілому спостерігається покращення показників використання української мови, особливо в навчальних закладах, але Київ демонструє протилежні тенденції:
«Процес українізації в Києві виявився ситуативним і недовготривалим. Люди знову повернулися до російськомовної практики — Київ завжди був містом з російським впливом. Водночас, зараз спостерігається толерантність до російської мови, яка вже не вважається недоречною, як це було в 2022-2023 роках. Хоча рівень цієї толерантності нижчий, ніж до початку повномасштабної війни».
За його словами, в 2023 році позитивні показники користування українською були викликані реакцією на російську агресію, однак дані опитування 2024 року вказують на їхнє зниження. Це вимагає від держави та системи освіти реагувати на виклики самоукраїнізації.
Українська як соціальний маркер
Кузнєцова наголошує, що україномовність у Києві часто стає критерієм для нових знайомств і дружби:
«Описуючи нових знайомих, я часто починаю розмову зі слів “Балакає по-українськи!”. А володіння українською мовою здається достатньою підставою для глибшої дружби».
Водночас письменниця визнає, що прогрес у розповсюдженні української мови відбувається швидко, але не без труднощів:
«Ніколи не думала, що доживу до такого стану української мови, який спостерігаю сьогодні. Краще б ці зрушення відбулися на покоління раніше, щоб Україна уникнула такої дорогої ціни».
Хто така Євгенія Кузнєцова
- Українська письменниця, авторка романів «Спитайте Мієчку», «Драбина» і «Вівці цілі»;
- Авторка нонфікшн-книги «Мова-меч. Як говорила Радянська імперія»;
- Її роман «Драбина» став книгою року BBC у 2023 та увійшов до короткого списку премії Angelus у 2025;
- Авторка тексту цьогорічного Радіодиктанту «Треба жити!».
Кузнєцова та експерти з мовного омбудсмена підкреслюють, що мовне питання в Києві — це не лише про особисті уподобання, але й про соціальні, культурні та освітні аспекти, які впливають на формування столичного середовища та майбутніх поколінь.