У Києві знесли один з найяскравіших символів 90-х років — колишній гуртовий ринок біля ст.м. «Вокзальна». Він вже давно був занедбаним, а задіяні у роботі були далеко не всі контейнери-кіоски — деякі відверто стояли й тихо зогнивали у середмісті. Ба більше, комунальники з КП «Київблагоустрій» робили вже декілька «підходів до штанги», але кожного разу щось заважало знести геть усі МАФи. Цього разу, кажуть, демонтували усе, що псувало вигляд поважним пасажирам потягів — на площі у 4 тисячі «квадратів».
Про завершення демонтажних робіт — чи не найбільших за історію КП «Київблагоустрій» — повідомляють комунальники на своїй сторінці у Facebook. Кажуть: працювати довелося понад півроку, за цей час знесли й вивезли з локації майже 150 тимчасових споруд контейнерного типу. Загальна ж площа ринку становила приблизно 4 тис кв.м.
«Колишній гуртовий ринок тривалий час перебував у занедбаному стані, формуючи довкола себе атмосферу безладу. Розміщені в кілька ярусів контейнери та сміття поміж ними впродовж років формували негативний імідж столиці, особливо з огляду на розташування поруч із головним вокзалом України», — зауважили у КП «Київблагоустрій».
Зауважимо, що стихійний ринок тут сформувався ще напочатку 1990-х років (а можливо, був і ще раніше). Саме тоді на «нічийну» територію, обмежену залізничними коліями з одного боку й захаращеним потічком Либеді — з іншого, привезли морські та залізничні контейнери і встановили один на одний. Сам ринок, власне, працював донедавна — тут пропонували покупцям дуже недорогі, зважаючи на локацію, господарські товари, і навіть деякі продукти харчування: продавали, зокрема, сухофрукти й чаї.
Демонтувати стихійний ринок тут міська влада намагалася у декілька прийомів. Чутки про те, що кіоски, МАФи й контейнери почнуть вивозити, ходили ще за часів мерства Леоніда Черновецького — тоді комунальники дійсно вивезли декілька споруд, але дуже швидко «атаку» на торговців припинили. Востаннє за ринок бралися у лютому 2019 року — тоді посадовці з «Київблагоустрою» навіть звітували про успішні роботи, але більша частина ринку знову встояла.
Зрештою, роботи з демонтажу ринку почалися «по новій» у серпні-вересні 2024-го. Тривали вони понад півроку, і клаптик землі, де був ринок, звільнили — відповідне оголошення, до речі, з’явилося й у Google (на запит «гуртовий ринок Вокзальна» пошуковик показує прапорець «зачинений назавжди»). Втім, дехто з колишніх покупців вже ностальгує за символом 90-х, що пішов у небуття. Так, під дописом КП «Київблагоустрій» киянка Вікторія Ручко зауважила, що її друзі й знайомі ходили на ринок, аби купувати посуд, серветки чи й продукти.
«Звісно, хто думає про людей? Більшість населення ходила на цей ринок не лише перед потягом, а й «додому». Нащо такий ринок — краще на цьому місці збудувати паркінг, і «косити бабло», — обурюється містянка.

Втім, такі уламки історії приречені — навіть дивно, що ринок біля Центрального вокзалу дотягнув аж до 2025-го. Самі ж комунальники хваляться: локація, кажуть, була однією з «найвизначніших» за всю історію діяльності КП «Київблагоустрій». Що тепер буде під шляхопроводом, щоправда, не кажуть: можливо, дійсно створять паркомісця, у яких після облаштування велодоріжок вздовж вул. Симона Петлюри виникла велика потреба.
Тіні забутих МАФів: як зносили торговельні ятки на Старовокзальній площі
Нагадаємо, рік тому, у травні 2024-го Інформатор зробив репортаж із ще однієї локації поряд з Центральним залізничним вокзалом — Старовокзальної площі. Там якраз також знесли старенькі МАФи. Втім, комунальники не надто переймалися подальшим виглядом території: залишили після себе купи сміття й бруд на асфальті й стінах, чим лише погіршили враження від свого «благоустрою».
А восени 2024-го ми писали про кардинальну реорганізацію руху на Вокзальній площі. Там заборонили наскрізний проїзд з самої площі на вул. Вокзальну в напрямку Павла Скоропадського, а по вул. Симона Петлюри — заборонили паркування, влаштувавши там велодоріжку. Це викликало протести у водіїв: чи не єдиними велосипедистами, що прямують цими доріжками, є поліцейські велопатрулі, а пасажирам тепер доводиться діставатися до вокзалу з парковок, розташованих за кілометр від залізничного хабу.