У КМДА пройшло чергове засідання робочої групи за участю депутатів Київради, профільних департаментів та експертної ради, метою якого було удосконалення механізмів охорони культурної спадщини.
На зустрічі було представлено список будівель, які формують архітектурну ідентичність міста, але наразі не мають офіційного статусу пам’яток. Експерти підкреслили, що йдеться про об’єкти з історико-художньою цінністю, типові для київського архітектурного ландшафту, або ті, що відображають характерні стилістичні ознаки своєї епохи. В поєднанні з пам’ятками архітектури ці об’єкти формують основу історичного середовища міста.
Члени робочої групи запропонували ввести додаткові інструменти охорони для цих об’єктів. Перелік був представлений на обговорення робочої групи, що займається розробкою механізмів захисту культурної спадщини.
Ганна Старостенко, заступниця голови КМДА, надала інформацію, що група була створена рік тому за ініціативою Київського міського голови Віталія Кличка. Її мета — розробка засобів захисту для пам’яток, а також для історичних будівель, які наразі не мають офіційного охоронного статусу, але є важливими для міста.
«Створення групи стало реакцією на фактичне руйнування історичної садиби Зеленських на вулиці Кониського, 22. Попри те, що будівля не мала статусу пам’ятки, вона була цінною. Лише після часткового знищення вона отримала охоронний статус», — підкреслила Ганна Старостенко. Вона також наголосила, що в Києві існує безліч подібних об’єктів, з якими потрібно терміново розробити заходи захисту.
За словами представниці влади, за період роботи група взяла участь у розробці двох законопроектів, зареєстрованих в Верховній Раді № 11 458 і № 11 459. Ці документи мають на меті посилення відповідальності недобросовісних власників та усунення прогалин, що заважають збереженню історичних об’єктів.
«Ці законопроекти були зареєстровані у серпні 2024 року, проте процес їх розгляду спинився. Багато пам’яткоохоронців та експертів підкреслюють, як важливо впровадити ці зміни. Сподіваємось, нове керівництво Міністерства культури України зверне увагу депутатів на цю важливу справу», — зазначила Ганна Старостенко.
Засідання також торкнулося питань відновлення об’єктів, пошкоджених російськими обстрілами. Заступниця голови КМДА зазначила, що в Києві понад 150 таких об’єктів. Серед них — РАЦС на Подолі, який нещодавно пройшов реставрацію, але знову зазнав пошкоджень.
Вона звернула увагу на зміни до постанови КМУ №1342, які ускладнили процедури відновлення: «Тепер для проведення аварійних робіт потрібна повна науково-проєктна документація, що затягує процес, особливо напередодні зими».
На завершення виступу Ганна Старостенко нагадала, що на попередньому засіданні група підійшла до розгляду проекту рішення щодо додаткового захисту історичних будівель. Були вирішені питання виключення щойно виявлених об’єктів, оскільки для них готується облікова документація. Також створено підгрупу для опрацювання питань, пов’язаних із багатоквартирними будинками, які мають історичну цінність.
Однією з ключових фігур на засіданні стала Марина Соловйова, очільниця Департаменту охорони культурної спадщини КМДА. Вона нагадала, що на попередньому засіданні, яке відбулося 17 липня 2025 року, було ухвалено рішення про виключення щойно виявлених об’єктів культурної спадщини з робочого переліку.
Марина Соловйова повідомила, що після виключення щойно виявлених об’єктів, загальна кількість позицій у переліку становить 1205.
Експертна група при Департаменті охорони культурної спадщини провела класифікацію об’єктів, виділивши їх на п’ять категорій:
— Рядова історична забудова, що формує середовище біля значних пам’яток. Існує 180 таких об’єктів, яких було вирішено відокремити в окремий перелік для подальшої роботи.
— Будівлі, що не відповідають критеріям історичної забудови, зведені переважно після 1960-х років. Їх — 74, і вони були виключені з переліку.
— Будівлі, що потребують додаткових досліджень, які становлять 262 позиції. Експерти не змогли визначити період їх будівництва або значущість. Для проведення їхнього аналізу необхідно зайнятися архівними дослідженнями та залучити фахівців. Пропозицію щодо створення окремого переліка для таких об’єктів також підтримали учасники робочої групи.
— Об’єкти з обмеженим доступом, зокрема урядові та військові будівлі, які наразі неможливо обстежити. Кількість цих будівель уточнюється.
— Адреси, де історична забудова не виявлена. Під час інвентаризації експерти виявили, що деякі адреси, зазначені в попередніх планах, фактично не існують або не представляють історичну забудову.
Всі дані були отримані на основі історико-архітектурного опорного плану, доповнені виїзними обстеженнями, фотофіксацією та аналізом експертної групи.
«Ми перевірили адреси, уточнили статуси, і тепер маємо структурований перелік, який дає можливість перейти до наступного етапу — розробки механізмів захисту значної історичної забудови та об’єктів, що потребують додаткових досліджень», — підкреслила директорка ДОКС.
Марина Соловйова акцентувала, що всі дані отримані на основі історико-архітектурного опорного плану, доповненого виїзними обстеженнями, фотофіксацією та експертним аналізом. За її словами, інвентаризація дозволила уточнити статуси об’єктів і сформувати структурований перелік, що стане основою для подальших рішень щодо захисту та реставрації історичної забудови.
Учасники засідання підкреслили важливість оперативного оформлення протоколу та внесення відповідних змін до переліку. Було оголошено про намір зібратися до кінця року, щоб затвердити остаточний очищений список об’єктів, які підлягатимуть захисту. Увага була приділена будівлям зі статусом значної історичної забудови, які перебувають у зоні ризику через затримки в інвестиційних проєктах або відсутність будівельних робіт.
Після затвердження остаточного переліку було запропоновано провести додаткову перевірку таких об’єктів у співпраці з департаментами земельних ресурсів, економіки та майна для визначення подальших дій щодо їх збереження.
До теми: Київ продовжує працювати над захистом цінної історичної забудови.
Створено за матеріалами: vechirniy.kyiv.ua