Зміст:
Житній ринок: продаж під прикриттям начебто декомунізації
4 грудня питання про продаж Житнього ринку тимчасово зняли з розгляду через суспільний резонанс, але вже на сесію 18 грудня воно знову потрапляє до порядку денного. Міський голова Віталій Кличко нібито узгодив це питання з частиною депутатів Київради — за доступною інформацією, наразі накопичено мінімально необхідну кількість голосів для ухвалення рішення.
Ключова перешкода — невизначений правовий статус будівлі як пам’ятки. Департамент охорони культурної спадщини КМДА 30 липня 2025 року вніс споруду до Переліку щойно виявлених об’єктів культурної спадщини, але Міністерство культури ще не надало їй офіційного охоронного статусу.
Активісти попереджають про ризики, які несе проєкт рішення депутатки Ганни Старостенко щодо декомунізації. Зокрема, документ передбачає демонтаж окремих елементів металевого панно «Із варяг у греки», що прикрашає Житній ринок, хоча це панно вже входить у предмет охорони пам’ятки. «Металеве панно є частиною предмета охорони, і через ці «коригування» КМДА фактично вилучає окремі елементи пам’ятки», — зазначив Дмитро Перов.
Ситуація нагадує нещодавню реконструкцію Бессарабського ринку. 10 грудня 2025 року ринок відкрили після оновлення з інвестиціями близько $3,5 млн — там з’явилися 17 фудкорнерів і бар. Активісти висловлюють занепокоєння, що Житній ринок можуть перетворити на подібний комерційний проєкт, хоча конкретні плани потенційного покупця поки невідомі.
Метро на Троєщину: кредит замість трамваю
Із проєктом рішення про пошук кредиту на будівництво Подільсько-Вигурівської лінії спочатку не було в порядку денному, проте міський голова Віталій Кличко вніс його як невідкладне. За даними джерел у Telegram-спільноті «Київські пасажири», для пошуку кредитних коштів саме це рішення не є необхідним — багато кредиторів сумніваються у спроможності міста реалізувати такий складний і дорогий проєкт і можуть відмовити у фінансуванні.
У жовтні 2025 року бюджетна комісія Київради вже погодила залучення приблизно 1,5 млрд євро від міжнародних фінансових установ на будівництво метро. Натомість у бюджеті на 2025 рік передбачено лише 15 млн грн на проєктні роботи — згідно з рішенням Київради від 5 грудня 2024 року.
Головна дилема полягає в тому, що експерти й урбаністи вважають трамвай економічно доцільнішим варіантом. Світовий банк відмовлявся кредитувати повноцінне метро на Троєщину й пропонував натомість допомогу в проєктуванні та будівництві швидкісного трамваю. «Вони пропонували спорудити сучасний швидкісний трамвай через Подільський міст з вагонами довжиною 60–70 м. Це можна було б робити швидше: щороку по 5–7 км, а вартість будівництва була б у чотири-п’ять разів нижчою, при тому що пропускна здатність була б лише приблизно вдвічі менша, ніж у метро», — пояснював транспортний планувальник Віталій Селик.
Експерт Дмитро Беспалов у 2021 році також підкреслював: «Світовий банк не бажає кредитувати будівництво класичного метро на Троєщину». Банк пропонував витратити близько $0,5 млрд протягом п’яти років і вирішити транспортні проблеми району за допомогою метробуса чи легкорейкового транспорту.
Однією з наслідків рішення Київради про будівництво метро може стати блокування можливості залучення фінансування для варіантів із трамваєм. Світовий банк визначав високу вартість проекту метро як серйозний ризик, що може поставити місто під загрозу фінансових труднощів або суттєво зменшити видатки на освіту та охорону здоров’я.
Символічним залишається архівне фото 2004 року, на якому мер Олександр Омельченко в розпал виборчої кампанії піднімає вагон метро на недобудований Подільський міст — обіцянка, яка й досі не виконана.
Що можуть зробити кияни
Депутати Київради мають розглянути обидва питання під час сесії 18 грудня.
Кияни можуть вплинути на рішення: написати листи та звернення депутатам Київради, особливо тим, хто представляє Подільський район; прийти на сесію особисто — вхід для громадян відкритий; дивитися пряму трансляцію засідання на офіційному сайті Київської міської ради; наголосити депутатам на висновках Світового банку щодо економічної доцільності швидкісного трамвая замість метро.
Продаж Житнього ринку вирішується простою більшістю — 50 голосів депутатів. За інформацією активістів, така кількість голосів нібито вже накопичена, тому кожен голос і кожне звернення мають значення для збереження цієї історичної пам’ятки Подолу.
Чому це важливо знати
Обидва рішення можуть мати довготривалі наслідки для розвитку Києва. Продаж Житнього ринку може призвести до втрати важливої історичної пам’ятки Подолу та її перетворення на комерційний об’єкт. Водночас ухвалення рішення на користь метро закриває шлях для більш економічно ефективного рішення з трамваєм, який міг би бути реалізований швидше та за нижчою вартістю. Експерти попереджають, що вибір дорогого метро за умов обмежених ресурсів може спричинити скорочення витрат на освіту та охорону здоров’я.
Джерела
Створено за матеріалами: kyiv.news