Зміст:
Скільки укриттів у Києві відповідають вимогам
Департамент муніципальної безпеки перевірив понад 14 тисяч підвальних приміщень та інших об’єктів підземного простору в Києві. Лише близько 4 000 із них відповідають вимогам або мають згоду власника на використання як укриття. Більшість навчальних закладів — приблизно 95% шкіл і дитячих садків — забезпечені захисними спорудами.
Сам начальник департаменту Роман Ткачук оцінює загальний стан укриттів у столиці на 8 із 10 балів. Водночас він визнає, що близько 20% укриттів потребують ремонту, і цей показник майже не змінився з 2022 року. Щотижня рятувальники комунальної рятувальної служби проводять перевірки укриттів, а муніципальна охорона щодня чергує в місті та контролює пункти незламності й об’єкти фонду захисних споруд за уніфікованим чеклістом.
Однак така оцінка контрастує з висновками самого «Хмарочоса». За їхніми даними, багато киян під час тривог не користуються укриттями. Причини — антисанітарні умови в підвалах, відсутність місць для сидіння й відпочинку, погана вентиляція, запахи каналізації та залежність доступу від сторожа чи балансоутримувача.
Чому бракує укриттів і хто за це відповідає
Головна перешкода для розширення фонду захисних споруд — питання приватної власності. У місті чимало підвалів, які потенційно могли б стати укриттями, але вони знаходяться у приватній власності. Ткачук підкреслює: якщо власник підвалу не згоден перетворити його на укриття, примусити його до цього практично неможливо.
Після Другої світової війни практично всі будинки споруджувалися з захисними спорудами різних класів. У 1990-х роках багато сховищ п’ятого класу фактично перетворилися на звичайні підвали та були приватизовані. Перевірки показують: значна частина підвалів перебуває у приватній власності, а ті, що залишилися комунальними, часто занедбані.
Ткачук вказує на правову прогалину: як керівник системи цивільного захисту міста він не має повноважень істотно збільшувати фонд захисних споруд без згоди власників приміщень. За його словами, Департамент неодноразово надсилав пропозиції щодо змін у законодавстві до ДСНС і Кабінету Міністрів, проте остаточні відповіді обмежувалися формулюванням про врахування пропозицій під час наступних змін до нормативної бази.
Станом на жовтень 2025 року проти Ткачука висунуто шість підозр у службовій недбалості, але він залишається на посаді. Одна з кримінальних справ стосується інциденту у Деснянському районі 2023 року, коли через зачинені двері укриття загинули дві жінки та дитина.
Мільярди на ремонти — результати незначні
У 2024–2025 роках у Києві відремонтовано понад 450 об’єктів фонду захисних споруд. На 2026 рік заплановано ще 124 ремонти та 20 додаткових, за умови наявності фінансування. У поточному році місто направило близько 4 мільярдів гривень на будівництво нових і капітальний ремонт існуючих укриттів.
Лише у 2025 році на поточний і капітальний ремонт 413 найпростіших укриттів витратили понад 1,2 мільярда гривень. Ще 752 мільйони гривень були спрямовані на ремонт 247 укриттів у школах та дитячих садках. На будівництво нових укриттів передбачили 2,8 мільярда гривень: спочатку планували завершити 24 об’єкти, потім знизили план до семи, а фактично збудували лише одне укриття у навчальному закладі.
Ситуація з мобільними укриттями ще гірша. У жовтні 2025 року Київрада виділила 483 мільйони гривень на 500 модульних укриттів. На 2026 рік визначено 109 локацій — приблизно по десять на район, хоча реальна потреба оцінюється в 624 укриття. На початок 2026 року в місті встановлено лише одне мобільне укриття — на вулиці Мілютенка, 19 у Троєщині, причому це був гуманітарний дар від заводу «Ковальська», а не закупівля за кошти міського бюджету.
Розпорядниками коштів на облаштування укриттів є районні адміністрації. Саме вони проводять тендери через Prozorro та обирають підрядників. Ткачук пояснює повільні темпи робіт нестачею робочих кадрів у будівельних компаніях через мобілізацію та тривалими закупівельними процедурами. Наприклад, Подільська райадміністрація ще не оголосила тендер на встановлення мобільних укриттів через відсутність технічних умов.
Чому кияни не користуються укриттями
Навіть під час наймасштабніших ракетних атак у метро ховається менше одного відсотка населення міста. Більшість укриттів у Києві — це підвали житлових будинків або цокольні приміщення, де немає туалетів, вентиляції чи місць для відпочинку. Під час коротких тривог це можна терпіти, але коли атаки тривають кілька годин або всю ніч — перебування стає нестерпним.
Мешканці скаржаться на антисанітарію: старі меблі, будівельні матеріали, вологість, холод та неприємні запахи. У деяких будинках люди знаходять альтернативу: збираються в коридорах або на першому поверсі з лавками, ковдрами й подушками.
Проблемою також залишається доступ до укриттів. Балансоутримувачі зобов’язані залишати контакти відповідальних осіб, але під час тривоги ці люди можуть бути недоступні — хтось перебуває в іншому районі, хтось просто спав. У таких випадках рятувальники разом із поліцією відкривають укриття примусово.
Є й конфлікти з ОСББ: деякі об’єднання готові дозволити використання підвалів як укриття лише для мешканців свого будинку. Проте за правилами під час повітряної тривоги будь-яка людина має право зайти в укриття. Деякі житлові комплекси, які спочатку просили внести підвал до фонду укриттів, відмовлялися після пояснень про вільний доступ — побоюючись крадіжок. Навіть бюджетні кошти на ремонт укриттів іноді стають предметом зловживань.
Які законодавчі зміни ухвалили щодо захисних споруд
Президент підписав зміни до законодавства, згідно з якими нові будинки мають зводитися з обов’язковим облаштуванням захисних споруд. Також внесено зміни до державних будівельних норм. Раніше таких вимог не було — через це навіть деякі відновлені після обстрілів ТРЦ й інші будівлі не мали укриттів.
Наприкінці минулого року ухвалили нормативні документи щодо мобільних укриттів, які врегулювали порядок їхнього введення в експлуатацію. До цього мобільні укриття можна було виготовляти як вироби, але не існувало механізму для офіційної їхньої експлуатації.
Ткачук також висунув ідею будівництва підземних паркінгів подвійного призначення під занедбаними спортивними майданчиками у міжквартальних дворах. Такі об’єкти могли б одночасно слугувати укриттями та зменшувати кількість автомобілів у дворах. На практиці ж поки що жоден подібний проєкт не реалізований — ініціатива має надходити від районних адміністрацій.
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець у 2025 році повідомив, що 12% укриттів на офіційних картах Києва фактично не існують або використовуються не за призначенням. Він рекомендував вилучити такі об’єкти з мап, щоб мешканці не покладалися на захист, якого немає.
Який розрив між планами та реальним станом укриттів
Місто формально має тисячі укриттів і звітує про мільярдні витрати, проте система має серйозні прогалини. Значна частина мешканців не користується укриттями не через лінощі чи недостатню поінформованість, а через реальні умови — бруд, неприємні запахи, відсутність базового комфорту та непередбачуваний доступ.
Розрив між планами та їхнім виконанням залишається ключовою проблемою. Із 24 запланованих нових укриттів збудовано одне. Із 500 мобільних — встановлено одне, і те не за кошти бюджету. Системні зміни потребують не лише збільшення фінансування, а й законодавчого врегулювання питань приватної власності на підвали, реальних механізмів контролю якості ремонтів та щоденного утримання укриттів.
У ситуації, коли Росія продовжує систематичні комбіновані атаки на столицю ракетами та безпілотниками, надійна система укриттів — це питання життя і смерті. Трагедія в Деснянському районі 2023 року, коли через зачинені двері загинули дві жінки та дитина, наголошує: навіть наявність укриття іноді залежить від дій однієї людини.
Раніше писали
У листопаді 2025 року столиця спрямувала близько 4 мільярдів гривень на будівництво нових і капітальний ремонт наявних укриттів. Також посадовцю Голосіївської райадміністрації повідомили про підозру у розкраданні майже мільйона гривень під час ремонту паркінгу-укриття. У Шевченківському районі районна адміністрація переплатила понад 1,8 мільйона гривень за ремонт укриттів у школах та садочках.
Створено за матеріалами: kyiv.news