Необхідність розширення та посилення фонду захисних споруд цивільного захисту населення у Києві залишається актуальною, проте поки що це існує лише в теоретичному вимірі. Хоча потреба є і вона величезна, на практиці реалізується лише на папері. Навіть ремонт наявних укриттів відбувається вкрай повільно, не кажучи вже про будівництво нових об’єктів захисту.
Те, що проблема не лише не вирішується, а й фактично ігнорується на місцях, 5 вересня несподівано виявив міський голова Києва. Він провів виїзну нараду з головами районних адміністрацій – “екскурсії” до укриттів, стан яких, м’яко кажучи, залишає бажати кращого, відбулись у Солом’янському районі. Судячи з фото, опублікованих Кличком у його Telegram-каналі, поїздка виявилася малоприємною для учасників.
Засідання проходило в підвалі з оголеніми бетонними стінами, поодинокими саморобними лавками та графіті на стінах. Інше оглянуте укриття вразило облупленими стінами, відкритими трубами, цвіллю і залишками меблів у невеличких приміщеннях. Причиною для наради стали критично повільні темпи покращення укриттів, незважаючи на виділене фінансування.
За словами Кличка, цього року Київ виділив понад 4 мільярди гривень на будівництво нових і капітальний ремонт вже існуючих укриттів. Але за вісім місяців райони змогли витратити лише 819 мільйонів гривень, тобто приблизно 20% від загальної суми. Кличко підкреслив, що за реалізацію цих робіт відповідають саме районні адміністрації і вимагав від керівників РДА особистої відповідальності.
Мер окремо відзначив три райони, де ситуація найгірша: Солом’янський, Деснянський і Голосіївський. Всі вони потребують значного збільшення кількості укриттів. За офіційними даними, поданими до Київради, ситуація виглядає наступним чином:
У Солом’янському районі необхідно щонайменше 811 споруд цивільного захисту й подвійного призначення, 55 стаціонарних сховищ й 756 протирадіаційних укриттів – загалом для 258 тисяч мешканців. Також район запросив 51 мобільне укриття для встановлення на вулицях.
У Деснянському районі, що постійно страждає від прильотів через своє розташування, не вистачає 365 захисних споруд, 127 сховищ і 339 протирадіаційних укриттів. Для захисту пасажирів транспорту район запитав встановлення аж 127 мобільних укриттів – найбільше серед усіх районів столиці.
У Голосіївському районі потреба складає 741 захисну споруду, 41 сховище та 332 протирадіаційних укриття. Район також сподівається на встановлення 111 мобільних укриттів.
Тим часом, за офіційною статистикою, у столиці нараховується понад 4350 укриттів різного типу. З початку повномасштабного вторгнення місто відремонтувало близько 2,5 тисяч з них – на це витрачено 3,4 млрд грн. Проте нинішній обсяг запланованих робіт значно більше, а їх виконання значно відстає.
“Звернувся до голів районів відповідально поставитися до своїх обов’язків. Робитимемо такі перевірки і в інших районах,” – підкреслив Кличко після наради.
Як вирішуватимуть питання зі спорудами подвійного призначення й мобільними укриттями
Нагадаємо, нещодавно Інформатор повідомляв про ймовірність з’явлення бетонних мобільних укриттів на вулицях Києва. Мабуть, найвагомішим аргументом для цього стали частіші і потужніші російські обстріли. Приблизна потреба у таких укриттях становить близько 430 одиниць.
Також ми інформували, що КМДА звернулася до власників паркінгів з основним закликом перетворити їх на укриття – це ті ж самі споруди “подвійного” призначення, запити на які робили РДА й департаменти КМДА у відповідних документах. Суть полягає в тому, що кияни під час ворожих атак можуть користуватися підземними стоянками лише у випадку, коли вони входять до фонду захисних споруд – для цього власники паркінгів мають подати заяву.