Громадськість Києва здобула невелику проміжну перемогу в боротьбі з міською владою за відновлення Житнього ринку для населення. На найближче засідання Київради були винесені проєкти рішення, які, так чи інакше, мають на меті виведення модерністської будівлі з власності громади. Однак реакція суспільства була настільки “яскравою”, що міська адміністрація змушена була призупинити цю ініціативу – найближчими днями ці питання не будуть винесені на голосування.
Дискусія навколо долі Житнього ринку вийшла з меж кулуарних бесід і перетворилася на гучний скандал. Після того, як у порядок денний сесії Київради, запланованої на 11 вересня, потрапили два проєкти – про продаж та передачу ринку в оренду, обурення висловили як громадські активісти, так і архітектори, та звичайні мешканці Києва. Обидва документи передбачали зміну власника будівлі: відкрито через аукціон у системі Prozorro.Продажі або ж приховано через схему оренди з подальшою приватизацією.
Голова Громадської ради при КМДА Геннадій Кривошея вже наприкінці серпня підкреслював, що статус нещодавно виявленого об’єкта культурної спадщини не став стримуючим фактором. На його думку, проблема криється в тому, що в депутатському корпусі залишаються впливові прихильники приватизації ринку. Він порівняв ситуацію з історією Сінного ринку, який після передачі приватним власникам був знесений, а на його місці з’явився житловий комплекс.
Проти такого кроку активно виступила громадська група “Житній буде жити”, зокрема, столичний архітектор Паша Пекер, шеф-кухар Євген Клопотенко та інші учасники міської дискусії. Вони закликали міську владу відмовитися від ідеї передачі ринку в приватні руки, зняти це питання з порядку денного та дозволити громаді представити свій план відродження.
“Це рішення – відверте ігнорування роботи Громадської робочої групи Житній буде жити, над якою ми працюємо спільно з громадою, архітекторами, активістами та експертами протягом кількох місяців. Ми розробляємо реалістичні фінансові та юридичні моделі, що дозволяють відродити ринок поетапно, не продаючи його, а зберігаючи у власності громади та міста. Це рішення враховує і культурну цінність Житнього, і економічну складову”, – зазначив Клопотенко.
Сьогодні ж позиція влади змінилася. Заступник міського голови Києва Валентин Мондриївський 8 вересня заявив, що проєкти про продаж і оренду Житнього ринку не будуть винесені на найближчу сесію. Він намагався пояснити, чому ці питання взагалі з’явилися в порядку денному.
“Це було зроблено, аби депутати мали можливість обговорити і розглянути різні підходи та зважити всі “за” і “проти”. Так і має працювати місцеве самоврядування – маючи баланс думок і можливість ухвалити рішення відкрито… Ми, як депутати, повинні чути громаду і діяти в її інтересах. І саме тому важливо, щоб усі пропозиції були представлені відкрито і прозоро”, – підкреслив Мондриївський та нагадав, що споруда внесена до списку нещодавно виявлених об’єктів культурної спадщини, а наразі готується пакет документів для надання їй статусу пам’ятки та внесення до Державного реєстру.
Отже, розгляд цього резонансного питання поки що відкладається. Проте кияни вже мало вірять у “баланс думок” та депутатську роботу в інтересах громади, тому вирішити долю Житнього ринку “кулуарно” навряд чи вдасться. Вона залишається у фокусі громадськості, яка уважно слідкуватиме за тим, чи реально влада готова захистити символ Подолу від приватизаційних схем.
Мега-фудкорт, теплиці чи суспільний простір: які ідеї для ревіталізації та хто серед зацікавлених
Нагадаємо, у липні 2025 року Інформатор повідомляв, що Житній ринок отримав “охоронну грамоту”, яка має захистити його від знесення та тотальної перебудови. Фінал цієї тривалої історії розвивається досить швидко – пройшло менше тижня, як на черговому засіданні Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини була підтримана облікова документація на нього. Тепер формальності позаду, об’єкт під охороною, що відкриває нову главу історії Житнього.
Також ми розповідали, які станом на початок 2025 року існували ідеї щодо ревіталізації будівлі ринку. Так, його планували перетворити на мега-фудкорт, а всередині облаштувати… теплиці. Окрім того, хотіли створити культурний центр та суспільний простір для громади району й міста.
Крім того, ми провели розслідування про те, які групи впливу у Київраді та керівництві міста претендують на споруду Житнього. Це – “друзі Кличка” (які прагнуть орендувати будівлю, в їхніх інтересах діє ініціатива “Житній буде жити” та Євген Клопотенко) та “інвестбанкіри”. Останні – це якраз співавтори проєкту про продаж споруди – депутати Тарас Козак від “Голосу”, Лілія Пашинна й Андрій Вітренко від “Слуг”, Ярослав Федоренко з “Єдності” та інші. Вони діють в інтересах інвестиційного фонду Inzhur екснардепа Андрія Журжія.