“З самого початку, коли Україна почала співпрацювати з міжнародними партнерами, вкрай важливо було, щоб цей трибунал став міжнародним органом, який ухвалюватиме рішення не від імені українських судів чи будь-якої іншої національної юрисдикції, а як міжнародний трибунал як суб’єкт міжнародного права. Це демонструє, що злочин агресії є міжнародним злочином, який не походить з українського законодавства, а з міжнародного”, – підкреслив директор Департаменту міжнародного права МЗС України, посол з особливих доручень та агент України в Міжнародному суді ООН Антон Кориневич, що взяв участь у заході через відеозв’язок.
Він також вказав, що “одна з ключових рис цього трибуналу полягає в можливості повноцінного розгляду заочно (in absentia) щодо високопосадовців політичного та військового керівництва Росії. Багато юристів доклали значних зусиль для того, щоб закріпити цю норму в статуті трибуналу. Це є дуже важливим для України”.
“Для мешканців Києва, Одеси, Харкова, Дніпра надзвичайно важливо мати не лише ордери на арешт або обвинувачення, а й вироки. Мета полягає не просто в тому, щоб сказати, що хтось може бути військовим злочинцем, а ствердити, що ця особа є міжнародним злочинцем, відповідальним за скоєння злочину агресії. І саме тут важливе рішення незалежного міжнародного трибуналу. Звісно, виникають дискусії щодо заочного судочинства в міжнародному праві, проте ми вжили всіх необхідних правових запобіжників і гарантій, включаючи право на перегляд справи в разі появи обвинуваченого. І ці гарантії будуть реалізовані”, – зазначив він.
Як додав Кориневич, у Статуті Трибуналу визначення злочину агресії базується на статті 8 bis Римського статуту МКС.
“Визначення злочину агресії, мабуть, є однією з найбільш обговорюваних тем у контексті майбутнього трибуналу. І тут ми досягли навіть більших результатів, ніж очікували. У статті про визначення злочину агресії ми закріпили положення з пункту 8 bis Римського статуту, яке ґрунтується на сучасному міжнародному праві та визначенні акту агресії Генеральною асамблеєю ООН. Але ми також додали, що мають бути виконані критерії як акту агресії, так і війни агресії, щоб трибунал міг реалізувати свою юрисдикцію. Це — надійний і правомірний підхід”, – зазначив він.
Трибунал матиме повноваження розгляду злочинів агресії, і питання дати початку (2014 чи 2022 рік) залишилося на розгляд суддів. Це рішення було ухвалене, щоб уникнути політичних суперечок, які могли б затримати процес створення Трибуналу.
“У статуті зазначається, що трибунал має юрисдикцію щодо злочинів агресії проти України — і це остаточно. Жодних часових рамок не встановлено. Це було зроблено навмисно, адже для нас у Києві очевидно: агресія почалася у лютому 2014 року. Проте навіть серед тих, хто підтримував створення трибуналу, були ті, хто вважав, що агресія почалася у 2022 році, коли була прийнята відповідна резолюція Генасамблеї. Щоб уникнути суперечок і не ускладнювати задачу створення трибуналу, ми вирішили передати це питання на розгляд суддів. Я вдячний всім колегам, з якими ми досягли цього мудрого рішення”, – зауважив Кориневич.
На його думку, підготовлений статут дає реальний шанс притягнути до відповідальності тих, хто розпочав цю війну.
Він також підкреслив, що “спеціальний трибунал не визнає жодних імунітетів. Посада не стане підставою для уникнення відповідальності. Це принципово важливо, особливо в контексті поточних дискусій у міжнародному праві, зокрема щодо проєкту статей про імунітети державних посадовців від юрисдикції іноземних судів. У статуті чітко зазначено, що найвищі державні посадовці, так звана “трійка”, не можуть уникнути відповідальності через свою посаду”.
Важливо відзначити, що 25 червня Президент Володимир Зеленський у Палаці Європи в Страсбурзі підписав угоду зі Радою Європи про створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії РФ проти України.
15 липня Верховна Рада ухвалила закон про ратифікацію угоди між Україною та Радою Європи про створення Спеціального трибуналу щодо злочинів агресії проти України.
Фото: Ірина Драбок