У Києві вже третє літо триває експеримент з часткової відмови від скошування трави. А кияни нещодавна навіть створювали петицію із закликом взаалі відмовитися від її знищення через глобальне потепління та хронічну забрудненість повітря. Втім, у зелених зонах наразі скрізь можна побачити свіжозрізане різнотрав’я, і з’явилося пояснення, чому Київ не відмовляється від цієї практики повністю.
Про це стало відомо з відповіді “Київзеленбуду” на запит “УП.Життя”. Зазначається, що третій рік поспіль у столиці триває експеримент із частковою відмовою від покосу трави. Його започаткували у 2023-му, і тоді ж у застосунку “Київ Цифровий” провели опитування, де 66% киян виступили за збереження дикої рослинності.
У 2025 році влада вирішила розширити перелік ділянок, які не косять. Їхня кількість збільшилася з 60 до 76, а загальна площа територій, яким не загрожує “облисіння” наразі становить понад 200 гектарів. Проте ці зміни не торкнулись прибудинкових територій.
У списку зон, де не косять траву, передусім парки, сквери та узбіччя шосе, і найбільше таких ділянок в Оболонському районі. Біля них встановлюють таблички, що пояснюють мету – збереження середовища для запилювачів та економія ресурсів. До того ж, нескошена трава допомагає утримувати вологу в ґрунті, знижує температуру в місті в спекотні дні та запобігає ерозії.
Втім, повністю скасувати косіння місто не планує. У комунальній службі кажуть, що це потрібно з міркувань безпеки. Зокрема, через ризик розповсюдження кліщів, які активно розмножуються у високій траві, особливо в зонах відпочинку.
Також мова йде про пожежну небезпеку – суха трава легко займається. Ще одна причина – боротьба з інвазійними рослинами. Як кажуть у Київзеленбуді, якщо не втручатися, поширюються такі бур’яни, як амброзія, борщівник Сосновського та інші карантинні види.
Але науковці наголошують: надмірне косіння навпаки сприяє амброзії, адже звільняє їй місце. Старший викладач ботаніки Харківського національного педагогічного університету імені Сковороди Юрій Бенгус пояснює: у природних умовах вона не проростає, бо її витісняють місцеві трави. Але після весняного покосу амброзія отримує вільний простір для росту.
Тож, місто стоїть між двома викликами – необхідністю захисту від кліщів, пожеж і бур’янів та тиском суспільства, яке все активніше виступає за збереження природних зон. Тим часом екологи наголошують: скошування трави шкодить не лише птахам та комахам, а й виснажує „життєві сили“ зростаючих багаторічників та банк насіння у ґрунті, який дозволив би їм відновитися у майбутньому. До того ж чи пишніший газон, тим більше він збирає пилу, якого в Києві значно більше, ніж трави.
Кияни вимагають від Кличка ліквідувати Київзеленбуд
Нагадаємо, Інформатор розповідав про петицію, яку створили мешканці столиці, за “звільнення” усього “Київзеленбуду”. Містяни вважають, що робота комунального підприємства суперечить інтересам громади, шкодить довкіллю та потребує невсипущого контролю за будь-якими його діями. Останньою краплею стало нещодавнє знищення великих здорових дерев на вулиці Кониського, яких знесли слідом за Садибою Зеленських, яку вони прикрашали.
Також рік тому Інформатор написав, що Київ поступово втрачає видатні та історичні дерева. Тоді вже повністю було знищено цінний каштан Шевченка, що ріс на території Видубецького монастиря. Також була пошкоджена липа Петра Могили, що росте у історичній частині міста – на самому початку Андріївського узвозу. Зрештою, буревій зламав одну з великих гілок дубу Крістера у Подільському районі Києва, що також є ботанічним пам’ятником місцевого значення.