У Росії соціальні мережі стають простором тотального контролю, де будь-який критичний коментар може призвести до кримінальної справи, адже адміністрації інтернет-ресурсів зобов’язані передавати дані користувачів правоохоронним органам за першою вимогою.
За повідомленнями Служби зовнішньої розвідки України, найпоширенішою підставою для розслідування є звинувачення у так званому “екстремізмі” (ст. 282 Кримінального кодексу РФ). Ця стаття включає не лише заклики до ненависті на національному чи релігійному ґрунті, а й різкі висловлювання на адресу “соціальних груп”. На практиці це також стосується чиновників, силовиків та депутатів – тож критичний допис може призвести до серйозних наслідків.
Ще однією поширеною причиною для переслідувань є ст. 319 Кримінального кодексу РФ – публічна образа представника влади. Для відкриття справи досить, щоб контекст допису дозволяв зрозуміти, про якого саме посадовця йдеться.
Користувачі також піддаються покаранню за “образу почуттів віруючих” (ст. 148 КК РФ). Це може стосуватися сатиричних мемів, жартів, карикатур чи критичних висловлювань щодо релігійних символів. Ініціаторами справ можуть бути не лише державні органи, а й приватні особи, які зможуть стверджувати, що їхні “почуття були образливими”.
Існує також кримінальна відповідальність за “реабілітацію нацизму” (ст. 354.1), наклеп (ст. 128.1), порушення недоторканності приватного життя (ст. 137) та неправомірний доступ до комп’ютерної інформації (ст. 272).
Ці норми чітко вказують на наміри російської влади встановити контроль над інтернетом та максимально обмежити свободу слова.
Соціальні мережі стають простором тотального нагляду, де будь-який критичний вислів може призвести до кримінальної справи, і адмінстрації російських соціальних мереж зобов’язані на вимогу передавати дані користувачів правоохоронцям.
Держдума РФ ухвалила поправки до Кримінального кодексу, які спрощують процес переслідування так званих “іноземних агентів”.
Фото: unsplash.com