Голова Нацради брала участь у сесії у складі української урядової делегації.
За її словами, в Календарі ювілеїв ЮНЕСКО з’являться значущі елементи української культури, які є невід’ємною частиною світової цивілізації. На 43-й сесії було прийнято рішення включити на 2026-2027 роки два важливі українські ювілеї: 100-річчя заснування Національного історико-культурного заповідника “Києво-Печерська лавра” та 150-річчя від дня народження композитора Миколи Леонтовича, автора знаменитого “Щедрика”.
Герасим’юк також зазначила, що українська ініціатива щодо запровадження Всесвітнього дня залучення до науки отримала підтримку. Тепер цей день відзначатиметься 27 листопада – в день заснування Академії наук України.
Голова Нацради підкреслила, що це є символічним кроком, адже “Україна, яка сьогодні захищає свободу, нагадала світові, що рятує не сила, а розум”. Ця ідея “отримала щирий відгук серед делегацій з усіх континентів, відчувався резонанс, котрий влучив у нерв сучасності – у часи, коли наука, незважаючи на численні відкриття, зіткнулася з кризою довіри”.
Як зазначила Герасим’юк, ця ідея виникла в Малій академії наук України – спільноті, що об’єднує молодих дослідників та педагогів, і яка має статус Академії Copernicus серед європейських інституцій.
На 43-й сесії конференції ЮНЕСКО Москва зазнала суттєвої поразки – з чотирьох кандидатів Росія, котра була представлена у виконавчій раді з часу створення організації, отримала найменшу кількість голосів та вибула. Тим часом Україна здобула надійну перемогу з 137 голосами, в той час як Румунія отримала 135, Молдова – 133, а РФ – лише 93.
Герасим’юк додала, що також був скасований очікуваний візит очільника МЗС РФ Сергія Лаврова до Самарканда.
Вона висловила переконання, що “цей блискучий результат став наслідком цілеспрямованої роботи нашого Міністерства закордонних справ, постійного представництва України при ЮНЕСКО і залучення видатних експертів у сферах освіти, культури, науки, медіа та комунікацій для промоції України”.
Під час засідання Україна також звернула увагу інших держав на масштабні наслідки російської агресії для української системи освіти: тисячі зруйнованих шкіл та університетів, мільйони дітей і педагогів, змушених залишити свої домівки. Проте Україна продемонструвала неймовірну стійкість і здатність до адаптації, створивши ефективні системи дистанційного навчання, які забезпечують безперервність, інклюзивність та мобільність освітнього процесу навіть у найскладніших умовах.
“Ми запропонували свій досвід іншим країнам, що також перебувають у воєнних умовах та кризах. На противагу лицемірним звітам Росії про розвиток мов корінних народів, які фактично знищили, ми поділилися нашими підходами до захисту прав національних меншин і корінних народів – і забезпечення балансу між правом на вивчення державної мови та можливістю здобувати освіту, використовувати рідну мову та розвивати унікальні культури, які складають мозаїку української спадщини”, – підкреслила голова Нацради з телерадіомовлення.
Перше фото: ЮНЕСКО