У Національному художньому музеї України виставлений особливий експонат. Картина “Жіночий портрет” Владислава Галімського, написана 1898 року, повернулася до Києва вперше за 80 років – її було незаконно вивезено ще під час Другої світової. А повернути вдалося завдяки співпраці команд Національного художнього музею України та Служби зовнішньої розвідки, а також справжньої спецоперації, яку вони провели у Європі.
Про зусилля, що були докладені до повернення полотна до Києва, розповіли у Міністерстві культури та страткомунікацій України. Твір виїхав з країни ще під час Другої світової, незаконно й надовго “оселившись” у Європі. Музей вже давно шукає твори з числа понад 65 тисяч, втрачених в буремні воєнні роки, і “Жіночий портрет” ще у 2018-му вдалося верифікувати на напівлегальному аукціоні у німецькому Штутгарті. Окрім нього, кажуть у Мінкульті, вдалося повернути лише 262 твори. Втім, до конкретно цієї операції довелося залучити й українські спецслужби.
“Силами та засобами Служби зовнішньої розвідки України було проведено багатоходову операцію для повернення культурної цінності до нашої держави. Зокрема було встановлено місцеперебування картини та осіб, причетних до незаконного вивезення її до третьої країни”, – кажуть у Службі зовнішньої розвідки України.
Покупцем на німецькому аукціоні був громадянин Білорусі, пов’язаний з режимом Лукашенка. Він чудово розумів, що картина була викрадена з Києва, і Україна її шукає, втім, не поспішав передавати “Жіновий портрет” законним власникам. Відтак, Служба зовнішньої розвідки вступила у перемовини, представивши йому неспростовні докази належності мистецького твору до української культурної спадщини – так картина повернулася у власність НХМУ.
“Повернення Жіночого портрету” – це міжнародне визнання втрат країни під час Другої світової війни, адже з поверненням культурних цінностей законному власнику – Україні – забезпечується збереження національної пам’яті про здобутки українського народу”, – сказав представник СЗР України.
Побачити “Жіночий портрет” вже можна у залах Національного художнього музея України. Його експонуватимуть протягом місяця, щоб нагадати про важливість збереження культурної спадщини. Твір вперше показували у Києві 1925 року у рамках історичної виставки “Український портрет XVII–XX століть” – сьогодні у НХМУ доступна цифрова реконструкція цієї виставки. Відвідувачі можуть прогулятися її залами, і побачити, як виглядала експозиція.
Що відомо про автора картини
Владислав Галімський – киянин, він народився тут 27 червня 1860 року у родині колезького секретаря. Початкову освіту здобув у Київській гімназії та реальному училищі. А у 1878-1888 рр. навчався у Петербурзькій академії мистецтв. Після цього повернувся до Києва, заснував тут школу живопису й скульптури на Львівській вулиці, 14.
Галімський багато подорожував: йому довелося бувати у Африці, на Близькому Сході, у Сибіру й на Кавказі, а також у Західній Європі та США (у 1893-му Галімський брав участь в художній виставці у Чікаго). А у грудні 1908-го був членом жюрі ІІ Міжнародної фотовиставки у Києві, організованої Київським товариством фотографів-аматорів “Дагер”. 1921-го художник переїхав до Кременця, де працював у місцевому ліцеї у 1924-1932 рр. Помер у польському місті Бидгощ 1940 року.
Картину київського мураліста продали на Christie`s, а у кабінеті в Тимура Ткаченка висить зухвале полотно з Шевченком
Нагадаємо, Інформатор писав про те, що картину “Ігри Сонця – Бога”, створену київським муралістом Володимиром Манжосом aka WaOne, продали на аукціоні Christie’s за 20 тисяч євро. Художник писав її у Парижі, всередині відомої майстерні на Монпарнасі 2023-го. А за стилем вона дещо схожа на сюрреалістичні полотна Сальвадора Далі.
Також ми розповідали, що очільник КМВА Тимур Ткаченко показав селфі зі свого робочого кабінету, де висить картина із зухвалого шоурума від “Артплатформи Vidro.ua”. Саме він, як писав днями Інформатор, закрився восени у Києві, на вул. Лютеранській поблизу головного виходу зі ст.м. “Хрещатик”. Щоправда, в кабінеті у військового керівника столиці висить ще досить невинний Шевченко із написом “Життя це зараз” – в асортименті магазину це чи не найневинніша картина: є й значно жвавіші сюжети.