Зміст:
Повітряна тривога за годину до опівночі
О 22:41 31 грудня, коли до опівночі залишалася близько години, у Києві оголосили повітряну тривогу. Міська військова адміністрація столиці терміново закликала мешканців спускатися в укриття через загрозу ударних безпілотників, що прямували з Чернігівщини в напрямку Київщини.
У місті та передмісті було чути вибухи — працювала протиповітряна оборона. Для багатьох киян це стало складною перевіркою: святковий стіл накрито, пляшка шампанського в холодильнику, до бою курантів — менше години, а потрібно терміново йти в укриття.
Хтось вирушив у метро, яке працювало у звичному режимі та тримало станції відкритими як притулок. Хтось лишився вдома, перебравшись ближче до внутрішніх стін квартири або в коридор без вікон. Це вже не перший новорічний період під тривогами для мешканців столиці, але щоразу це гірке нагадування, що війна триває навіть у найсвятковішу ніч року.
Без світла до опівночі
Через стабілізаційні вимкнення електроенергії чотири категорії споживачів у Києві зустріли Новий рік при свічках. Багато людей не змогли переглянути традиційне новорічне звернення президента — якщо не мали генераторів або повербанків із достатнім запасом заряду.
Для столиці це вже звична реальність четвертого Нового року під час війни. Святковий стіл при свічках, повербанки для зв’язку з рідними, ліхтарики на випадок надзвичайної ситуації — такі атрибути стали частиною підготовки до свят у 2026 році. Новий рік для киян — не лише привід для торжества, а й символ стійкості та бажання не зламатися навіть у темряві.
Комендантська година без винятків
З опівночі до п’ятої ранку у Києві діяла комендантська година без послаблень. Рада оборони міста ще в грудні чітко повідомила: потенційні загрози переважають важливість святкових заходів, тому виключень не буде.
Це означало низку обмежень для мешканців: заборона на гучні вуличні святкування після опівночі, повна заборона феєрверків і салютів, а також недопущення масових скупчень на Софійській площі чи Майдані Незалежності. Після бою курантів — або повертатися додому, або лишатися в закладах, які продовжували роботу вночі.
Ті, хто відзначав у ресторанах чи клубах, мали можливість залишитися там до ранку й дочекатися завершення комендантської години в безпечних умовах. Інші кияни продовжили святкування вдома з родиною та близькими.
Де святкували кияни
ВДНГ запропонувала сімейні розваги в форматі «Зимового містечка» — ковзанку, резиденцію Святого Миколая та фестиваль «Європейська зима». Вхід на територію був вільним, окремі атракції коштували від 300 до 700 гривень.
Ресторани та клуби підготували святкові програми для тих, хто міг дозволити собі платні заходи. Заклади, такі як Kanapa, 11 Mirrors, Sky Lounge, пропонували фіксовані меню в діапазоні приблизно 3 000–6 000 гривень з живою музикою та шоу-програмою. Клуби організували вечірки з вхідним квитком від близько 600 гривень.
Головна ялинка на Софійській площі зберігала святковий вигляд — 16-метрове дерево, оформлене в стилі фресок Софії Київської та оздоблене понад 4 500 іграшками. Проте масових святкувань біля неї не відбулося через комендантську годину та заходи безпеки.
Переважна більшість киян зустріли Новий рік удома: безпечно, по-сімейному і — за наявності електроенергії — тепло. Саме такий формат обрали більшість мешканців міста.
Четвертий новорічний під війною
Для мешканців Києва це вже четвертий Новий рік із початку повномасштабного вторгнення. Щороку з’являлися нові реалії: 2023-й запам’ятався масовими вимкненнями електроенергії, 2024-й — періодом порівняльної стабілізації енергомережі, 2025-й — новими атаками на енергетичну інфраструктуру.
У 2026 році столиця зустріла Новий рік під повітряними тривогами, з відключеннями світла, комендантською годиною та повною забороною піротехніки. Попри всі обмеження та ризики, місто святкувало — це ще одне свідчення стійкості киян і їхньої відмови відмовлятися від нормального життя навіть у воєнний час.
Чому це важливо знати
Те, як Київ проводив Новий 2026 рік, відображає реалії повсякдення столиці під час війни — не через фейки чи пропаганду, а через досвід мільйонів людей. Повітряна тривога за годину до опівночі, святкування при свічках, комендантська година замість масових вуличних гулянь — це не поодинокі події, а частина щоденності, до якої кияни адаптувалися за чотири роки. Важливо пам’ятати: навіть у складних умовах місто продовжує жити, святкувати й триматися — це форма опору і нагадування собі та світу: ми тут, ми відзначаємо, ми не здаємося.
Створено за матеріалами: kyiv.news