Віталій Кличко розпочинає інформаційну кампанію. Його партія “УДАР Віталія Кличка” виступила з ініціативою внести зміни до законодавства, що можуть забезпечити безперервність функціонування місцевих органів управління після закінчення п’ятирічного терміну їхніх повноважень. Одночасно партійні активісти пропонують усунути непорозуміння в розподілі влади між мерами (тобто представниками місцевого самоврядування) та військовими адміністраціями (тобто “президентським” впливом у регіонах).
Виявляють занепокоєння через ризик перехоплення влади
На сайті УДАРу опублікована інформація про партійне зібрання, де були висунуті важливі “пропозиції” від однопартійців. Зокрема, місцеві вибори не проводилися вже понад 5 років, і їх учасники вбачають загрозу в можливому перехопленні управлінських функцій військовими адміністраціями. Вони наполегливо вимагають підтвердження безперервності повноважень місцевих рад і голів громад до складання присяги новообраним представниками та міським головою.
Також вони звертають увагу на “реформу” владних повноважень у Києві, що триває з 1990-х років. Це стало причиною перетворення столиці на місто з особливим статусом, де міський голова суміщує роль керівника адміністрації (як “обласної”, однак у масштабах міста; цю посаду обирає президент). В умовах війни стало очевидним, що військовий може займати адміністративну посаду та виконувати повноваження. Тож в УДАРі прагнуть прояснити розмежування між повноваженнями місцевого самоврядування та військових адміністрацій, аби уникнути їх дублювання.
На заході виступив заступник голови виконавчого комітету, екс-в.о. мера Чернігова (колишній секретар міськради) Олександр Ломако. Він був усунений від керівних посад військовою адміністрацією, про що повідомляв Інформатор у грудні 2024 року. Ломако наголосив, що місцеве самоврядування є основоположним елементом державності у воєнний час, отже, його збереження є вкрай важливим.
“26 жовтня закінчується п’ятирічний термін повноважень місцевих рад. У період воєнного стану проведення виборів неможливе. Можна провести паралелі з інститутом президента та Верховної Ради, де також існує необхідність у стабільності. Однак юридична невизначеність може призвести до ряду проблем”, – зазначив Ломако, додавши, що УДАР підготував законопроект, котрий має запобігти конфліктам між місцевою владою та військовими адміністраціями у тих місцях, де вони функціонують.
Вимагають захистити місцеву владу
Крім того, УДАР отримав підтримку фахівців-правознавців: ексзаступника голови ЦВК, нині експерта Центру політико-правових реформ Андрія Магери, та спеціаліста Інституту політичної освіти Олександра Солонтая. Перший вважає, що функції місцевого самоврядування, закріплені Конституцією, не можуть бути делеговані іншим інституціям.
“У статті 7 Конституції зазначається, що ніхто не має права зазіхати на самоврядування. Там не згадуються військові адміністрації… Бюджет і програми соціально-економічного розвитку затверджуються радами територіальних громад, єдиної альтернативи немає”, – акцентував Андрій Магера.
Солонтай, в свою чергу, закликав до більш чіткого законодавчого обґрунтування створення військових адміністрацій у населених пунктах чи громадах. Він зазначив, що у влади “завжди виникне спокуса” скористатися ситуацією в ході політичного процесу — адже такі органи є потужним інструментом. Проілюструвати цю ситуацію безпосередньо в Києві спробував співголова фракції УДАР у Київраді Дмитро Білоцерковець.
“Після початку вторгнення у Києві була створена військова адміністрація, яку спершу очолив міський голова. У березні з’явився указ президента, що призначив військового на цю посаду. Згодом військову адміністрацію очолив цивільний, який займався не лише безпекою, але й питаннями місцевого самоврядування”, – підкреслив Білоцерковець.
Також варто зазначити, що інформаційний посил з боку Віталія Кличка відбувається на фоні загострення політичної боротьби за повноваження в Києві. Так, на початку березня Київрада під керівництвом Віталія Кличка переглянула повноваження, значно обмеживши їх для голови КМВА Тимура Ткаченка. Усі питання, що стосуються КМДА як виконавчого органу для Київради, залишилися за міським головою, який має скріплювати розпорядження депутатів своїм підписом. А також Кличко утримав контроль над районними адміністраціями в Києві.
Проте вже через місяць, на початку квітня, Тимур Ткаченко оскаржив такі розширення прав Кличка у суді. В результаті, рішення Київради було призупинено на час, поки судді вивчатимуть його законність. В результаті, рахунок “на табло” зафіксувався на позначці “1:1” — ані Віталій Кличко, ані Тимур Ткаченко не можуть заявити про перемогу у цій боротьбі за владу у місті.
Два ведмеді в барлозі: хто в Києві головніший, Кличко чи Ткаченко, і як довго ще продовжиться клінч між ними
Нагадаємо, у квітні 2025 року Ткаченко також висловив, що вся адміністративна система Кличка у Києві націлена на протидію йому. Цю заяву він зробив після того, як Київрада знову розширила повноваження міського голови, Віталія Кличка. Також Ткаченко зазначив, що його власні розпорядження у КМДА ігноруються — хоч він і має право ставити завдання та вимагати від підлеглих їх виконання.
Докладний аналіз повноважень та “перетягування канату” у Києві був здійснений на самому початку березня в статті “Два ведмеді у барлозі”. Тоді ми детально розглянули, хто з двох представників є головнішим у столиці, і як довго може теоретично тривати політична боротьба між Ткаченком і Кличком.