Місячне розслідування масштабних корупційних схем у “Київзеленбуді” швидко наблизилося до завершення – справа передана до суду. За отримання мільйонних відкатів від підприємців до лави підсудних потрапить вся верхівка комунального об’єднання. Тепер їм загрожує до 12 років позбавлення волі з можливістю конфіскації майна.
Київська міська прокуратура спільно з Державним бюро розслідувань завершили досудове розслідування проти керівництва КО “Київзеленбуд”. Про передачу обвинувального акту до суду повідомили в столичній прокуратурі – враховуючи, що підозри були оголошені в середині березня, направлення справи до суду відбулося напрочуд оперативно, ймовірно, через беззаперечну доказову базу. Фігурантами справи стали генеральний директор Юрій Бахмат, його перший заступник Олексій Лукаш та заступник начальника управління капітальних вкладень – їх звинувачують у створенні злочинної організації, вимаганні та одержанні хабарів.
На думку слідства, ця трійка посадовців налагодила схему систематичного отримання неправомірних вигод від підрядників. Після укладення договору з “Київзеленбудом”, підприємцям пропонували передавати 15% від суми контракту за підписання актів виконаних робіт. При цьому реальні обсяги і якість виконаного жоден не перевіряв.
Схема діяла просто та, судячи з вражаючих сум відкатів, досить ефективно. Ті, хто погоджувався на такі умови, могли розраховувати на подальші замовлення від комунального об’єднання. Тих же, хто відмовлявся платити, до нових угод просто не допускали.
“В процесі досудового розслідування зафіксовано 10 випадків висунення пропозицій про передачу грошей учасниками злочинної організації та 5 фактів отримання неправомірної вигоди на суму понад 3 млн гривень”, – зазначили у Київській міській прокуратурі.
Крім того, за даними ДБР, було зафіксовано ще 7 фактів передачі хабарів на загальну суму 4 млн 115 тис грн та 6 випадків із пропозицією “відкатів” на понад 11 млн грн. Загальна ж сума “відкатів”, яку планували отримати хабарники за договорами 2024 року, згідно з даними досудового розслідування, складала щонайменше 25 млн грн. Ці кошти мали бути розподілені між посадовцями “Київзеленбуду”, але їх не вистачило – не встигли.
Вже колишню верхівку було затримано після обшуків у службових приміщеннях 6 березня 2025 року. Тоді суд ухвалив рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, проте, аби тимчасово вийти на свободу, екс-керівники могли внести заставу – по 51,4 млн грн кожний. Втім, чомусь таких коштів не знайшлося – зокрема, колишній гендиректор “Київзеленбуду” Юрій Бахмат під заставу на волю не вийшов.
На все майно фігурантів справи накладено арешт. За участь у злочинній організації, одержання та вимагання неправомірної вигоди в особливо великих розмірах їм загрожує до 12 років позбавлення волі.
Директора “Київзеленбуд” заарештували після обшуків у службових приміщеннях
Як повідомляв Інформатор, після обшуків, проведених представниками ДБР і Нацполіції в службових приміщеннях КО “Київзеленбуд” 6 березня 2025 року, затримали майже всіх керівників підприємства. Ще 10 березня офіційного підтвердження затримання не було, однак ЗМІ посилалися на свої джерела, що стверджували, що посадовців затримали за хабарі.
Директор КО Київзеленбуд Юрій Бахмат та його перший заступник відправилися до місць тимчасового тримання ще 6 березня, відразу після закінчення обшуків у власному офісі. Бахмат очолив КО “Київзеленбуд” у 2023 році, після переходу на іншу посаду попереднього директора Олексія Короля. Раніше Бахмат працював два роки в департаменті захисту довкілля та адаптації до змін клімату КМДА.
Також ми зазначали, що, за версією обвинувачення, директор “Київзеленбуд” та його перший заступник, залучивши до оборудки керівника управління комунального підприємства, систематично одержували хабарі від підрядників, з якими укладали договори на виконання робіт. “Заохочували” підприємців платити відкатами обіцянками подальшої співпраці і укладанням нових угод із “Київзеленбуд” і в подальшому. Розмір “добровільних внесків” було встановлено на рівні 15% від суми, яка перераховувалася підприємцям. Ті, хто відмовлявся “співпрацювати” таким чином, не мали шансів на укладення договорів та проведення робіт.