Архієпископ Баграт та ще понад десяток осіб були заарештовані в Єревані через підозри у замислі захоплення влади. Уряди стверджують, що поза змовниками стоїть Росія, в той час як опозиційні діячі розглядають цю справу як політичну репресію.
Цю інформацію наводить BBC.
Вірменські можновладці оголосили про викриття значного змовницького плану, що передбачав захоплення державної влади. На думку Слідчого комітету, група під керівництвом архієпископа Баграта (Галстаняна), який раніше очолював вуличні протести, планувала реалізувати силовий сценарій у період з липня по вересень цього року.
25 червня в країні затримали 14 осіб, у числі яких знаходився сам архієпископ та опозиційні активісти, серед них Ігор Саркісян з партії «Дашнакцутюн». Правоохоронці заявляють, що під час обшуків було виявлено вогнепальну зброю, яка повинна була бути використана в ході перевороту.
Також були оприлюднені аудіозаписи, на яких, за словами слідчих, Баграт закликає до насильства. Однак його адвокати вважають ці докази сумнівними, а справу — політичною розправою, порівнюваною зі сталінськими репресіями.
Як зазначив прем’єр-міністр Нікол Пашинян, змова координувалася не лише церковними та опозиційними колами, але й зовнішніми силами — зокрема, Росією. Прихильні до уряду джерела вказують на зв’язки затриманих з російськими бізнес-структурами, такими як «Газпром Вірменія» та «Південно-Кавказька залізниця».
Прессекретар Кремля Дмітрій Пєсков у відповідь заявив, що ситуація у Вірменії є внутрішньою справою, хоча Єреван «повинен залишатися стабільною, процвітаючою і дружньою до Росії державою».
Архієпископ Баграт — харизматичний релігійний діяч, який раніше підтримував Пашиняна, але згодом перейшов в опозицію. Він здобув освіту у Великій Британії та Канаді і не мав репутації проросійського діяча.
Серед фактів, пов’язаних із змовниками, згадується мільярдер Самвел Карапетян, який минулого тижня висловив підтримку Вірменської апостольської церкви.
З моменту приходу до влади в 2018 році Нікол Пашинян ініціював зменшення впливу традиційних інституцій, включаючи ВАЦ. Католикос Гарегін II став для влади все менш бажаним союзником.
ВАЦ поступово перетворилася на платформу для голосів, які критикують політику Пашиняна, особливо після поразки Вірменії в конфлікті за Нагірний Карабах.
Хоча архієпископ Баграт не вважається проросійським, церква загалом має історичні, культурні та фінансові зв’язки з Росією. Влада підозрює, що церква використовується Росією як засіб впливу на вірменську політику.
Вірменські власті не перший раз публічно виявляють підозри щодо російського втручання у внутрішні справи. Тим часом церква і опозиційні діячі заявляють про тиск і політичні переслідування, особливо напередодні парламентських виборів. Політологи вважають, що боротьба з церковним впливом є частиною загальної стратегії уряду для зміцнення контролю.