Згідно з останніми даними, Державне Бюро розслідувань (ДБР) перейшло до нового етапу тиску на депутатів Київради та оточення мера Віталія Кличка. Цю інформацію 2 липня 2025 року озвучив колишній депутат від Блоку Петра Порошенка і ексголова “Комітету виборців України” Олександр Черненко. Він вважає, що мета цього тиску залишається незмінною – змусити депутатів проголосувати за кандидатуру на посаду секретаря Київради, що стане початком відсторонення Кличка від управління столицею.
За словами Черненка, “прямо сьогодні” з використанням підозр та тиску з боку ДБР влада намагається проштовхнути свою кандидатуру на пост секретаря Київради. Все це відбувається “вже зараз”, зазначає він.
“Мета полягає у примусі до голосування за потрібну людину на посаду секретаря. Після цього нового секретаря в парі з главою КМВА планують призначити на управління Києвом. Використовуються усі методи: погрози, підозри, кримінальні справи, обшуки та запрошення на бесіди”, – повідомляє Черненко.
Екснардеп підкреслює, що історія силового тиску на київську владу почалася невдовзі після президентських виборів. Відтоді столиця стала свідком не одного нападуту.
“Але якщо тиск на посадовців КМДА став звичним, то тиск на депутатів Київради – це відносно новий феномен”, – наголошує Черненко.
Він згадує, що восени минулого року депутата Ігоря Опадчого намагалися змусити відмовитися від мандату. Казали, що бажали привести власну людину до Київради, мова йшла про нинішнього голови КМВА Тимура Ткаченка. Тоді цей план не вдався, і Ткаченка призначили на військову адміністрацію.
“Це був, так би мовити, пробний етап. Як і в Чернігові, де депутати піддавалися впливу силовиків. Наразі у Києві реалізується повномасштабна силова операція з залученням ДБР”, – підкреслює Черненко.
За його словами, інструменти цієї операції почали тестувати ще кілька місяців тому, коли Київрада мала проголосувати за відставку секретаря Володимира Бондаренка. Зокрема, напередодні засідання ДБР з обшуками прийшло до сім’ї депутата-ударівця Дмитра Білоцерковця. Екснардеп нагадав, що після цього сесія міськради була зірвана, оскільки ДБР тиснула на цивільних депутатів. Крім того, Кличко відкрито скаржився на те, що депутатів, які служать у ЗСУ, за кілька днів переслали в інші підрозділи, позбавивши можливості взяти відрядження.
“Те, що відбувається сьогодні, призведе до негативних наслідків: як для місцевого самоврядування – адже це його підриває, так і для ДБР – пізніше їм точно пам’ятатимуть, хто виконував незаконні політичні замовлення. Як це вже було раніше з “Беркутом”, – прогнозує Черненко.
Ставки максимальні – політичне життя чи смерть Кличка
На цьому фоні київські політичні пабліки активно поширюють чутки, що депутати у будівлі на Хрещатику нібито готові збирати підписи за усунення Кличка з посади мера столиці. І навіть, за інформацією, вже зібрали необхідну кількість голосів.
“Зараз триває активний тіньовий збір підписів депутатів Київради за висловлення недовіри меру Віталію Кличку. Вже є більше 70 підписів за недовіру меру. Незабаром через секретаріат КМР буде подано відповідний проект рішення”, – повідомляють Telegram-канали.
Там припускають, що “епоха кінця правління Кличка в столиці близька”. Водночас аналітики вважають, що якщо Кличко зможе витримати цей тиск, він може сподіватися на стрімкий розвиток власної політичної кар’єри, так що ставки дійсно максимальні – політичне життя чи смерть.
Гуртом і батька легше бити: сценарії для Кличка
Отже, які наслідки можуть бути для мера Києва? Існує кілька негативних сценаріїв для нього. Згідно з першим, депутати можуть об’єднатися навколо своєї кандидатури на пост секретаря Київради – і ця особа, очевидно, не буде Зоєю Ярош, запропонованою Кличком. За Регламентом, міський голова має пріоритет у поданні кандидатур, але Київрада може легко його “завернути”. Тоді нова коаліція зможе проголосувати за свого представника.
“Свою кандидатуру можуть висунути і щонайменше 61 депутат. Це цілком реалістично, і голосування за відсторонення Поворозника це підтверджує. Опозиція обговорює кандидатури від Батьківщини та ЄС”, – зауважує Геннадій Кривошея, голова Громадської ради при КМДА.
Нелояльний до мера секретар міськради не є чимось незвичайним в українській політичній практиці. Проте ця посада має одну важливу особливість: у разі відставки мера його повноваження переходять саме до секретаря. Якщо ж політична криза у Києві продовжиться, запуститься другий, більш руйнівний сценарій для Кличка.
“Якщо опозиційна більшість депутатів висунуть і проголосують свою кандидатуру, то мер має великі шанси не лише отримати опозиційного секретаря, а й перспективу оголошення недовіри, для якої потрібно 80 голосів. І виходячи з теперішньої ситуації, такі голоси можуть бути зібрані… А це означає, що новообраний секретар може стати навіть новим головою міської ради”, – зазначає Кривошея.
Отже, політична криза у Києві досягла свого апогею. Далі вона рухатиметься однією з можливих траєкторій: або Віталій Кличко знайде сили для стабілізації стосунків з колишніми партнерами (що поки виглядає більш вірогідним та доцільним), або ж вступить у війну з новою коаліцією в Київраді. Те, що така коаліція здатна діяти і без УДАРу, і може зібрати ті ж 80 голосів для відставки самого Кличка, стало очевидним під час “протестного” голосування 10 червня. Теоретично, для того, щоб “гуртом приборкати” міського голову, не вистачає лише шести голосів.