Житній ринок, що є однією з найзначніших архітектурних споруд Подолу, офіційно втратив охоронний статус. У зв’язку з цим, подальші рішення стосовно цього важливого для Києва об’єкту знову залишаються під питанням. Остання інстанція, якій покладають надії активісти, — Міністерство культури, яке має можливість надати ринку статус об’єкта культурної спадщини, що дозволить його захистити.
Про це 3 липня на своїй Facebook-сторінці повідомив київський пам’яткоохоронець Дмитро Перов. Наразі активісти вже подали облікову документацію на захист Житнього ринку до Мінкульту, оскільки надія на те, що Департамент охорони культурної спадщини надасть ринку охоронний статус, не виправдала себе. Документацію відправили “на доопрацювання”.
На це рішення вплинуло відхилення петиції Кличком, яка вимагала надати Житньому ринку охоронний статус. Активісти сумнівалися, що профільний департамент відступить від позиції мера і визнає ринок об’єктом культурної спадщини. І, на жаль, сталося так, як побоювалися: Департамент охорони культурної спадщини повернув подану документацію на доопрацювання і не включив будівлю до реєстру пам’яток. Отже, ринок наразі не має жодного охоронного статусу.
Дмитро Перов вважає, що чиновники намагаються заспокоїти суспільний резонанс своїм рішенням. За його словами, окремі члени Консультативної ради виступили проти надання комплексу статусу пам’ятки, а керівниця департаменту Марина Соловйова навіть повернулася з відпустки, щоб проконтролювати ситуацію. Однак після ухвалення офіційної відмови з боку міського голови та департаменту, активісти передали облікову документацію до Міністерства культури та інформаційної політики. За законом, саме це міністерство має повноваження оцінювати об’єкти культурної спадщини та включати їх до відповідних реєстрів.
Відмова Кличка була подвійною і стосувалася обох петицій, поданих на початку 2025 року. Перша була ініційована компанією Inzhur, яка закликала до приватизації будівлі та представила проект її оновлення. У лютому та квітні компанія презентувала візуалізації нової концепції з зонуванням та ярмарковими просторами, а також переплануванням Житнього.
Друга петиція, підписана культурними діячами та дослідниками, навпаки закликала до захисту ринку. Її автори просили владу не допускати приватизації, розробити програму утримання та реставрації ринку за рахунок держави й терміново надати йому статус пам’ятки. Вони бояться, що реконструкції можуть призвести до руйнації пам’ятки, якщо її передадуть у приватну власність.
У відповіді Віталій Кличко зазначив, що єдиний майновий комплекс “Житній ринок” не підлягає приватизації. Будівля також не є пам’яткою або щойно виявленим об’єктом культурної спадщини. Тепер остаточне рішення залишилось за Міністерством культури, і громадськість сподівається на позитивний результат, незважаючи на позицію столичної влади.
Хто претендує на експлуатацію Житнього: наше розслідування та позиція Кличка
Нагадаємо, наприкінці січня, коли протиріччя між усіма сторонами, зацікавленими в експлуатації Житнього ринку, загострились, Інформатор підготував великий матеріал про всіх, хто має інтерес у споруді. Виявилося, що контроль над нею хочуть отримати кілька потужних груп впливу — одна з них у оточенні київського міського голови, інша — серед нових бізнесменів з інвестфондів. Саме між ними й точиться протистояння, а всі обставини (і “робоча група” КМДА, і проект постанови від депутатів Київради про продаж) є піар-інструментами обох груп впливу.
Також зазначимо, що 30 січня 2025 року Віталій Кличко прокоментував майбутнє Житнього ринку. Враховуючи інтерес до споруди у своєму оточенні, він мав би підтримати орендний статус ринку. Але, за словами Кличка, незалежно від обраної моделі управління, будівля повинна залишитися громадським простором в належному стані.