Отримання дозволів на забудову деяких земельних ділянок у Києві, що знаходяться поблизу урочища Китаїв, а також ще трьох – в урочищах Самбурки та Болгарське, стало можливим внаслідок маніпуляцій з документами. Таким чином, рішення, представлені Київрадою на початку 2000-х, виявилися частиною схеми, яку сучасна влада використовує у своїх інтересах. Ще більше: у КМДА приховують дані про сумнівні містобудівні обґрунтування, що залишилися з часів Черновецького.
Махінації з цільовим призначенням: від саду до ЖК
Експерт з питань містобудування та аналітик Георгій Могильний розкрив схеми, за якими кілька земельних ділянок опинилися у руках київських забудовників. Він зазначив, що територія в 60 га колишніх експериментальних садів та ягідників Інституту садівництва НААН України може стати місцем для нового мікрорайону з висотними будинками від KAN Development Ігоря Ніконова. Це рішення забезпечило вже згадане рішення Київради, яке опиралося на обґрунтування, що насправді ніколи не існувало.
Дослідник нагадав, що ще в 2004 році Київрада передала землі Інституту садівництва в оренду СВАТ “Київська овочева фабрика” для ведення сільського господарства. Договір був укладений в 2006 році після судового рішення, а вже у 2007-му Київрада дозволила будівництво на цій території житлових і громадських об’єктів. Водночас у рішеннях не було жодних пояснень щодо зміни функціонального призначення цих земель згідно з Генеральним планом Києва.
“Генплан як містобудівна документація визначає розвиток населеного пункту. Він не змінюється автоматично після рішень Київради. Зміни до Генплану потребують окремої процедури та документа”, – зазначив Могильний.
Таким документом було містобудівне обґрунтування, яке мали реєструвати в Департаменті містобудування й архітектури КМДА. Згідно з законом, його мали б оприлюднити на сайті цього ж департаменту, але цього не зробили: більше того, понад тисячу “містобудів” часів Черновецького приховали від киян.
“Навіть на офіційний запит департамент не надав жодного з п’яти обґрунтувань, затверджених Київрадою. Як з’ясувалося, після затвердження ці документи взагалі не надходили до профільного органу. Вони не були погоджені до ухвалення, як того вимагає законодавство. Архітектурно-містобудівна рада, яка зобов’язана їх розглядати, цього не робила. Натомість секція містобудування розглядала лише одне спільне обґрунтування для всіх п’яти ділянок”, – зазначив фахівець.
Могильний робить висновок: Київрада затвердила документи, яких насправді не існувало, тому юридично жодних змін до Генплану не відбулося. Отже, все залишилося в межах сільськогосподарського призначення, і забудова цих територій є незаконною.
Слиза Пилипишина та Вавриша
З стенограми засідань міськради, яку також “підняв” експерт з містобудування, видно, що питання, яке вніс тодішній глава “земельної” комісії Олексій Євлах, депутати не ретельно вивчали. Тодішній секретар Київради Олесь Довгий чомусь вважав, що голосують за якусь “овочеву базу”, і Євлах не став виправляти його. Таким чином, можливо, проєкти рішень були створені вже після голосування.
“У таких умовах затвердження змін до Генплану Києва — навіть за наявності єдиного обґрунтування — було юридично неможливим. Жодні профільні погодження, ні повноцінне містобудівне обґрунтування не були надані. Рішення Київради базувалися на формально недійсних підставах”, – зробив висновок Георгій Могильний.
Крім того, фахівець зазначає, що містобудівні умови та обмеження (МУО) на ділянки видавалися на підставі фіктивних документів. Це сталося в травні 2014 року, коли “овочева фабрика” та її суборендар звернулися до КМДА за відповідними документами на ділянку в Китаєві. У документі зазначалося, що територія має с/г призначення, тому потрібно вносити зміни й до містобудівної документації.
Однак тодішній головний архітектор столиці, Сергій Целовальник, видав МУО, спираючись на неіснуючі документи: містобудівне обґрунтування, яке так і не було затверджене Київрадою, та обґрунтування щодо Китаєва – його взагалі не існувало. Це Могильний називає “класичним службовим підробленням”. Вже наступного дня після видачі МУО, замовник уклав угоду на розробку детального плану території, що легалізував це порушення.
Орендар (ТОВ “Альціон”) мав зв’язок з тодішнім нардепом, ексголовою Шевченківської РДА Віктором Пилипишиним. Вочевидь, він чудово усвідомлював, що забудову можна легалізувати через детальний план території. У 2017 році проєкт перейшов до компанії Saga Development Андрія Вавриша, і саме тоді почався опір громади, внаслідок чого план не був ухвалений. А у 2021-му право на забудову передали Ігорю Ніконову – колишньому першому заступнику Віталія Кличка (2014-2015 рр).
Віртуальна реальність забудовників та КМДА
У жовтні 2022 року, повідомляє Могильний, сталася фінальна фальсифікація. Тоді “архітектурний” департамент КМДА видав МУО на дві ділянки в урочищі Самбурки з позначенням “житлова й громадська забудова”, спираючись на рішення Київради від 2007 року. Проте у цих рішеннях не було жодного слова про зміну функціонального призначення, а “містобудів” у департаменті немає.
Інформація в МУО була внесена до Містобудівного кадастру Києва, створеного уже за каденції Віталія Кличка. Більше того, дані були внесені “автоматично” – без підтвердження реальними матеріалами. Таким чином, сфальсифіковану інформацію про функціональне призначення територій “відцифрували” та надали нове життя. Відтак, тепер чиновники оперують даними цього кадастру, не перевіряючи походження інформації про призначення земель.
“В результаті чиновники, забудовники та контролюючі органи існують у віртуальній реальності, де документів насправді немає, але всі діють так, наче вони є. І ніхто за це не несе відповідальності”, – підсумував Георгій Могильний.
У Київщині протестують проти сміттєпереробного заводу, а на Оболоні – проти висоток ЖК
Нагадаємо, нещодавно Інформатор повідомляв, що громада села Коржі на Київщині протестує проти планів щодо будівництва сміттєпереробного заводу. Місцеві жителі заявляють, що влада ігнорує їхні побоювання щодо екологічних наслідків і вимагає відкритого обговорення проєкту. Крім того, вони зазначають, що поруч з їхнім населеним пунктом вже існують чотири промислові підприємства, які завдають шкоди навколишньому середовищу.
Також ми розповідали, що мешканці Мінського масиву протестують проти будівництва кількох багатоповерхівок на вул. Калнишевського. Раніше, за даними паспорта об’єкта, дуже мало йшлося про ресторан швидкого харчування McDonald`s, але тепер очевидно, що він стане частиною ЖК Polar Park. Мешканці занепокоєні, що знищений ТЦ “Полярний” на місці будівництва й виступають за відновлення ТРЦ – ситуація, унікальна для Києва, адже зазвичай жителі зазвичай протестують проти будівництва торговельно-розважальних закладів.