Письменник, перекладач і військовий Остап Українець отримав призначення на посаду військового представника в офісі уповноваженого з захисту державної мови.
Цю інформацію він поділився в Facebook.
Остап Українець підкреслив, що його погляди на розвиток української мови виявились близькими до запитів та потреб сучасності, тому він вирішив прийняти пропозицію. Він вважає, що мовна безпека є невід’ємною частиною більшої системи безпеки, а в умовах війни це питання стає дедалі актуальнішим.
Він планує розробити стратегію всебічного просування державної мови у всіх сферах. Українець також висловив бажання зберегти систему правозахисту, створену Тарасом Кременем, і забезпечити ефективну роботу офісу уповноваженого, нехтуючи конфліктами в середовищі тих, хто підтримував українську мову в значно важчих умовах.
У попередньому варіанті допису Остап Українець згадував ім’я Олександра Завальського — українського актора, режисера і педагога, кандидата на посаду мовного омбудсмена, висунутого Міністерством юстиції. Однак пізніше його ім’я було видалено з допису.
Остап Українець також опублікував відкритий лист-звернення філологів, активістів та волонтерів, який є основою майбутньої стратегії. Цей документ підкреслює важливість сильної мовної політики, системного, дієвого, інклюзивного та проєвропейського підходу.
Серед підписантів цього листа — голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров, засновник “Культурного Десанту” Миколай Сєрга, блогер Андрій Шимановський, доктор мистецтв Карина Сухорукова, актори Дмитро Вівчарюк та Ірина Мельник.
Автори листа висловлюють занепокоєння щодо мовної ситуації в Україні, зокрема щодо діяльності інституту уповноваженого із захисту державної мови. Вони стверджують, що мовна політика є частиною національної системи безпеки, і це питання стає особливо сприятливим, коли під час війни з Росією частина громадян продовжує користуватись російською та підтримує навчання мовою ворога в школах.
У зверненні зазначається, що навіть за наявності мовного законодавства без комплексних міжвідомчих заходів не вдається досягти задовільних результатів — “забезпечення використання державної мови в усіх сферах”. Автори підкреслюють, що за часів Тараса Кременя була створена ефективна система захисту мовних прав та боротьби з дискримінацією, проте ця система практично не стосується сфери дозвілля, яка є головним каналом російськомовності для дітей та підлітків.
На їхню думку, для ефективного впровадження мовних політик потрібна тісна координація з Міністерством культури та МОН. Автори листа підсумовують, що ситуація з державною мовою в Україні досягла критичної точки і без нових підходів почне деградувати, адже покоління, народжені під час війни, часто не охоплені жодною державною програмою переходу та не бачать перспективи володіння українською мовою.
Врешті-решт, автори заявили про готовність підтримати Олександра Завальського на посаді мовного уповноваженого, який “поділятиме їхні погляди і прагнення”. Водночас варто відзначити, що рішення Міністерства юстиції запропонувати його кандидатуру вже викликало критику. Багато культурних діячів, серед яких Сергій Жадан, Оксана Забужко, Юрій Андрухович, Андрій Курков, Ада Роговцева та Ірма Вітовська, висловилися за повторне призначення Тараса Кременя на посаду мовного омбудсмена.
У коментарях під дописом Остапа Українця, крім відгуків про підтримку, з’явилися й критичні зауваження. Театральний режисер Євген Лавренчук зазначив, що цим призначенням влада намагається “легітимізувати зняття Тараса Кременя”. Такої ж думки дотримуються власник мережі кав’ярень “Сенс” Олексій Ерінчак, правозахисник і військовослужбовець Сергій Мокренюк, активіст Андрій Смолій та інші.
Народний депутат Володимир В’ятрович прокоментував: «Невіглас на чолі структури, про функції якої він навіть не знає, не має жодних шансів змінювати ситуацію з нижчих її щаблів. Відтак рішення «посилити» Завальського лише легітимізує безглузду кадрову політику людей, котрі абсолютно байдужі до мовної політики. Я, звісно, хотів би помилитися».
Остап Українець у відповідь зазначив, що наразі перебуває у відпустці в історичному таборі, але впродовж кількох днів буде готовий прокомунікувати щодо своєї подальшої діяльності. Він підкреслив, що його завдання полягає у розробці стратегії всебічного просування державної мови.
«Якщо ви вирішите, що це кінець для вас і хрест на мені — ваше право. Якщо ж ні — я шукатиму співробітництво з усіма фахівцями і публічними особами, які бажають конструктивно включитись у роботу. Якщо мене, цитуючи людей, котрих я поважаю, хочуть «використати і викинути» — що ж, це буде моя відповідальність і пляма на моїй репутації. Абсолютно згоден. Проте наразі я маю підстави вважати, що це не так. Ще раз дякую за підтримку, критику і пильність. У послабленні позицій української я не зацікавлений так само, як і всі ви», — йдеться в його дописі.