The Shrouds — новий проект від знаменитого режисера Девіда Кроненберґа, який зливає в собі елементи сімейної драми, боді-хорору та техно-трилера. Основою сюжету стало особисте горе Кроненберга — втрата його дружини у 2017 році.
Герой стрічки – 50-річний успішний бізнесмен на ім’я Карш. Він не може змиритися із смертю дружини, тому створив революційну систему GraveTech, що дозволяє живим спілкуватися з їхніми коханими в саванах. В одну з ночей кілька могил, в тому числі й могила його дружини, піддаються вандалізму. Карш розпочинає власне розслідування.
У фільмі знялися Венсан Кассель (“Незворотність”, “Багряні ріки”, “Чорний лебідь”, “Транс”, дилогія “Три мушкетери”), Дайан Крюґер (“Троя”, “Безславні виродки”, “На межі”) та Ґай Пірс (“Пам’ятай”, “Залізна людина 3”, “Бруталіст”).
Режисером став культовий канадський хорор-майстер Девід Кроненберґ, відомий за стрічками “Відеодром”, “Мертва зона”, “Муха”, “М. Баттерфляй”, “Виправдана жорстокість”, “Небезпечний метод”, “Космополіс”.
Світова прем’єра фільму відбулася на конкурсній програмі Каннського кінофестивалю 20 травня 2024 року, але в прокат стрічка вийшла лише навесні 2025 року.
Наразі рейтинг фільму на IMDb складає 5,7 з 10, в той час як на Rotten Tomatoes він отримав 76% схвалення від критиків та 54% від глядачів. На Metacritic експерти оцінили стрічку на 71 зі 100, що відображає “в цілому позитивні відгуки”, тоді як загальна аудиторія поставила 5,6 з 10 — “змішані або середні відгуки”.
Financial Times (UK) характеризує роботу Кроненберґа як “поєднання смутку та AI” у “темно-комедійній трилерній формі” з трьохзірковими акторами, також зазначаючи сухий гумор та задумливу тему, але критикуючи заплутаність сюжету
.
The Times (UK) підкреслює глибокий темп боді-хорору і “помпезну” сексуальну сцену, але вважає сюжет спірним – 2 зірки з 5.
The Irish Times вважає картину однією з найкращих робіт Кроненберґа останнього часу, зауважуючи: “Фільм похмурий, задумливий, навіть тихий, але дуже проникливий.”
The Guardian описує стрічку як “еротично-некрофільну медитацію” на тему горя, відзначаючи її візуальну привабливість, але критикуючи мутний сюжет.
The New Yorker пише, що фільм представляє “поєднання особистої втрати та технологічної параної”, перетворюється на техно-трилер із критикою комерціалізації скорботи.
The Washington Post характеризує кіно як “інтелектуальний трилер на тему втрати” з елементами чорного гумору і техно-параноєю, хвалячи атмосферу, але вказуючи на проблеми зі сценарною структурою.
UPI описує задум фільму як яскравий, але вважає фінал недостатньо сильним через “невизначене завершення”.
GamesRadar вважає його “ультимативною медитацією на тему горя”, наголошуючи, що “смерть — остаточна, без потойбіччя”.