Чхве Мін Гьон, північнокорейська перебіжчиця, має намір висунути цивільні та кримінальні позови проти Кім Чен Ина, лідера Північної Кореї, а також ще чотирьох високопосадовців з Пхеньяна, через порушення, з якими вона стикалася на території КНДР. Це буде перший випадок, коли перебіжчик з Північної Кореї ініціює законні дії проти режиму.
Цю інформацію доповідає BBC.
У 1997 році Чхве Мін Гьон втекла з Північної Кореї до Китаю, але у 2008 році була силоміць повернена назад. Вона повідомила, що після повернення зазнала сексуального насильства і катувань. У 2012 році жінка вдруге втекла до Південної Кореї, де досі проходить лікування через психологічну травму.
«Я сподіваюся, що цей маленький крок стане основою для відновлення свободи та гідності людей, щоб жоден невинний північнокореєць більше не страждав від цього безжального режиму», — прокоментувала Чхве Мін Гьон. Вона також підкреслила, що, будучи жертвою тортур і тією, хто вижив після підпорядкування північнокорейському режиму, «відчуває глибоку відповідальність за притягнення династії Кім до відповідальності за злочини проти людяності».
Правозахисники повідомили про наміри передати справу Чхве до Організації Об’єднаних Націй та Міжнародного кримінального суду.
Протягом багатьох років міжнародні правозахисні організації документують можливі порушення прав людини в Північній Кореї, зокрема жорстоке поводження з політичними в’язнями та систематичну дискримінацію за гендерними та класовими ознаками.
Раніше південнокорейські суди вже ухвалювали рішення проти Північної Кореї на підставі аналогічних позовів, але від південнокорейських громадян. Ці рішення, як правило, мають символічний характер і ігноруються Пхеньяном, який не відповів жодному з позовів.
Однак, як зазначають у «Центрі баз даних з прав людини Північної Кореї», такі позови є важливими, оскільки кримінальні справи розглядаються «паралельно» з цивільними. Попередні справи проти КНДР обмежувалися лише цивільними провадженнями, де сеульські суди зобов’язували Пхеньян покрити збитки, наприклад, полоненим під час Корейської війни або жителям Японії, яких у 1960-х і 1980-х роках обіцяли «рай на Землі», але натомість змусили працювати.
«За роки роботи над питаннями відповідальності ми зрозуміли, що жертви прагнуть не лише фінансової компенсації, а й визнання. Отримання судового рішення на їхню користь має величезне значення. Це підтверджує, що їхня історія не закінчується лише ними — вона визнана державою та офіційно фіксується в історії», — зазначили в Центрі.
Слід зазначити, що Північна Корея планує відправити до 30 тисяч солдатів на війну проти України. Війська можуть прибути до Росії в найближчі місяці.