У польському календарі з’явився новий національний день. 11 липня, відповідно до закону, «Національний день пам’яті поляків, які стали жертвами геноциду, вчиненого ОУН та УПА на «східних кресах» Другої Речі Посполитої» («східні креси» – термін, що використовується для опису західних земель України, Білорусі і Литви).
4 червня 2025 року Сейм Польщі прийняв закон, згідно з яким 11 липня проголошується Національним днем пам’яті поляків, «жертв геноциду, вчиненого ОУН і УПА на східних територіях Другої Речі Посполитої» у 1939-1946 роках. Було зазначено, що кількість польських жертв перевищує 100 тисяч.
Оскільки найбільші вбивства відбулися в липні 1943 року, зокрема 11 липня, цей день було обрано для вшанування пам’яті жертв. У додатку до закону зазначено, що жертви мають бути вшановані на державному рівні щороку, як символ національної пам’яті.
За даними польської сторони, у ці липневі дні тисячі поляків були вбиті в сотнях населених пунктів Волині, і серед жертв переважно були сільські жителі – жінки, діти і літні люди.
Група українських і польських істориків у 2023 році склала поіменний список 9145 українців, які стали жертвами українсько-польських конфліктів 1939-1947 років.
В Україні негативно оцінили ухвалення цього закону Сеймом Польщі, на що відреагувало українське МЗС.
У переддень 11 липня МЗС України оприлюднило заяву стосовно трагічних сторінок в історії українсько-польських відносин.
“Ми відзначаємо конструктивну співпрацю з Республікою Польща у проведенні пошукових та ексгумаційних робіт, належному впорядкуванні місць поховань і встановленні імен усіх загиблих. Продовження цієї спільної діяльності посилить взаєморозуміння між нашими народами та утвердить історичну справедливість і пам’ять про події минулого. Україна також запропонувала відновити діяльність Українсько-польського форуму істориків, а також формату відкритого діалогу – Форуму партнерства – як важливих майданчиків для обміну думками та пошуку взаєморозуміння”, – зазначає МЗС.
“Водночас ми пам’ятаємо про численних українців, які стали невинними жертвами міжетнічного насильства, політичних репресій та депортацій на території Польщі. Україна вшановує пам’ять усіх загиблих, незалежно від їхньої національності, релігії чи місця поховання. Не можна забувати, що Росія робить усе, щоб розділити українців і поляків, використовуючи болісні сторінки минулого. На жаль, деякі польські політики, свідомо чи несвідомо, підтримують агресора у цих зусиллях. Росія наочно демонструє на прикладі Бучі, Ірпеня, Бородянки, Маріуполя, Ізюма, обстрілів Києва, Харкова, Львова, Одеси й інших міст України, що саме вона буде робити в Польщі, якщо її не зупинити в Україні. У відповідь ми повинні виявляти єдність і мудрість, а також спільно вшановувати історичну пам’ять, усвідомлюючи, що заради спільного майбутнього ми повинні знаходити порозуміння навіть щодо найскладніших сторінок нашого минулого. Саме на основі цієї єдності ми зможемо успішно будувати наш спільний європейський шлях”, – підкреслює відомство.
6 серпня відбудеться інавгурація новообраного президента Польщі Кароля Навроцького. Експерти прогнозують, що його політика щодо України буде більш радикальною, з акцентом на події на Волині у роки Другої світової війни.
Відомо, що Кароль Навроцький візьме участь у заходах, присвячених 82-м роковинам трагічних подій на Волині у місті Холм. З 11 по 13 липня в цьому місті проходитиме «вшанування пам’яті жертв геноциду, скоєного українськими націоналістами з ОУН та УПА у 1943 році».
Зокрема, буде підписано документ про тендерну «документацію, що оголошує процедуру будівництва Музею пам’яті жертв Волинської різанини та Центру правди та примирення імені президента Леха Качинського у Холмі».
Кароль Навроцький 12 липня братиме участь у заходах у селі Домостава Прикарпатського воєводства, де торік відкрили скандальний пам’ятник жертвам Волинської трагедії, який мандрував Польщею. Кілька міст відмовилося від його встановлення через негативну реакцію громади, оскільки вважали, що це жахливий пам’ятник. Однак рішення ухвалив війт місцевої ґміни, і пам’ятник встановили біля автомобільної траси Via Carpatia на честь президента Леха Качинського, який не підтримував наративи кресових середовищ. Головним елементом скульптури є дитина, наколота на вила у вигляді тризуба.
Події на Волині у 1942-1944 роках стали перепоною у розвитку українсько-польських відносин, і це вже очевидно, зазначають експерти. Це питання залишиться у порядку денному на найближчі роки, і навіть посилиться у Польщі, підживлюючи антиукраїнські настрої.
Факти про Волинську трагедію
Історичний та політичний погляди на причини масових вбивств у 1942-1944 роках в Україні і Польщі різняться. У Польщі це називають «геноцидом» і «різаниною», звинувачуючи у масових вбивствах поляків УПА. В Україні підкреслюють, що відповідальність за масові вбивства поляків і українців на Волині несе як одна, так і інша сторона, а також нацистська адміністрація і радянські партизанські загони.
Число жертв також оцінюють по-різному. Польський Інститут національної пам’яті називає 100 тисяч убитих поляків і 5 тисяч убитих українців. Українські історики наводять свої дані: до 20 тисяч жертв серед українців і 35-40 тисяч серед поляків. Український інститут нацпам’яті стверджує, що йдеться про близько 30 тисяч польських жертв та близько 10 тисяч українських жертв цих масових убивств.
Антипольські акції українців 1943–1945 років дійсно супроводжувалися масовими вбивствами цивільних поляків, які становили етнічну меншість на Волині. До озброєних націоналістів приєднувалося місцеве українське населення, яке довгий час відчувало утиски з боку польської влади.
Однак польські підрозділи Армії Крайової та селянські батальйони також вдавалися до масових вбивств українського цивільного населення як на території Волині, так і за її межами.
Україна поділяє позицію папи Івана Павла Другого, який пропонував вирішити протиріччя за допомогою слів «просимо пробачення і пробачаємо» з обох сторін.
“Ми переконані, що формула примирення щодо цієї болісної сторінки минулого «Просимо пробачення і пробачаємо» залишається актуальною. Ми просимо прощення у польського народу за страждання, завдані представниками українського народу”, – підкреслює Інститут.
Цього року в Україні розпочали ексгумацію поляків, які загинули під час Волинської трагедії. Це стало можливим завдяки тривалим переговорам між Україною та Польщею та зняттю мораторію на ексгумаційні роботи, що діяв з 2017 року.
Перші роботи стартували у квітні 2025 року в селі Пужники на Тернопільщині, де виявили братську могилу з останками 42 осіб, серед яких близько 10 дітей. Знайдені артефакти свідчать про те, що значна частина загиблих була римо-католиками.