Став відомий новий інформаційний контекст замовного вбивства полковника СБУ Івана Воронича в Києві. Спеціаліста українських контррозвідувальних сил, який виконував доручення стосовно диверсійних операцій на тимчасово окупованих територіях, вбив кілер із азербайджанським паспортом неподалік під’їзду його будинку 10 липня 2025 року. Пізніше поліція затримала виконавця та його спільницю, ліквідувавши їх під час спроби втечі. Важливий висновок з цієї ситуації — українським силовикам, які можуть стати цілями для РФ, слід уникати проживання за адресами, що можна легко знайти в різних реєстрах.
Агентурна група з кримінальних кіл
Про деталі вбивства Івана Воронича розповів журналіст Юрій Бутусов у своєму дописі в Facebook. За його інформацією, кілерами були двоє російських агентів, яких вдалося швидко виявити після скоєння злочину. За словами Бутусова, обидва не мали жодної цінності для російських замовників і на обмін їх не забирали б.
“Докази їхньої причетності є надзвичайно переконливими, бо росіяни використали їх як одноразових виконавців. Вони не мали жодної цінності для ФСБ й діяли лише за гроші, не знаючи про замовника. Тому їх ліквідували під час спроби втечі. Їхній прах залишиться безслідно,” – зазначив Бутусов у Facebook.
Отже, злочинців було двоє, й обидва мали в кишенях азербайджанські паспорти, хоча були тісно пов’язані з кримінальними угрупованнями в Росії. Безпосереднє вбивство вчинив Гулализада Хагані, а Нармін Гулієва забезпечувала його діяльність. Остання перетнула кордон з Молдови (через пункт “Маяки-Удобне”, заїхавши 15 травня). Ситуація з Хагані була значно складнішою.
“В базах українських правоохоронних органів він значився як мафіозі, тож йому відмовили у в’їзді в Україну і заборонили його до 2030 року. Вбивця діяв в Україні нелегально,” – пояснив Бутусов.
Як Воронич став зручною мішенню
Іван Воронич не був лише полковником СБУ, адже відповідав за досить специфічний сектор роботи. Він керував 5-м управлінням контррозвідки СБУ, сформованим у 2015 для виконання диверсійних завдань на тимчасово окупованих територіях. Його управління знищило десятки відомих командирів російських військових та спецслужб, тому Воронич став бажаною ціллю для російської ФСБ. Зокрема, як повідомляє The New York Times, його бійці відповідали за вбивство одного з найвищих командирів сепаратистів, Арсена Павлова, зване “Моторола”.
“Останні роки Воронич служив в іншому підрозділі СБУ, але ворог давно намагався помститися, і Воронич залишався серед найбільших ворогів Росії. Він заслужив найвищі нагороди України, його кар’єра не базувалася на політичних інтригах, а на результатах, він користувався пошаною своїх товаришів,” – пише Бутусов.
В останні роки Воронич відповідав за інші важливі напрямки. Зокрема, за даними The New York Times, його підрозділ був “на передовій” під час несподіваної операції, яку Україна провела в Курській області РФ. Також говорять, що він був частиною елітного підрозділу, відповідального за дії у “сірій зоні” на фронті.
На жаль, полковник Воронич виявився “зручною мішенню” для ФСБ. Він жив у квартирі за своєю реєстрацією, яка була відома у всіх можливих базах даних. Таким чином, російські найманці знали, де його шукати – а все інше стало справою техніки спецслужб.
“В результаті російські агенти встановили спостереження за під’їздом, і незабаром вистежили офіцера, організувавши вбивство. Це вже другий випадок організованого замаху російських спецслужб, підтверджений фактами, під час повномасштабного вторгнення у Києві,” – наголошує Юрій Бутусов.
Терористична кампанія: як їй протистояти
Перший теракт, що стався у Києві 25 червня 2025 року, полягав у спробі підірвати військовослужбовця 12-ї бригади спецпризначення “Азов” за допомогою скутера, начиненого вибухівкою. На щастя, вибухівка спрацювала неналежно, і чоловік залишився неушкодженим. Проте це свідчить про те, що російські спецслужби посилюють свою кампанію терору в Україні, і вже були спроби вбивств не лише військових, а й відомих волонтерів.
“Можливо, що широкомасштабні напади та вбивства громадян Азербайджану в РФ пов’язані із наміром російських спецслужб змусити певних людей займатися терористичною діяльністю проти України,” – зазначає Бутусов.
Журналіст наголошує: для офіцерів ЗСУ, Нацгвардії та інших служб, так само як і для відомих громадських діячів, важливо розробити заходи безпеки. По можливості, їм слід проживати далеко від місць реєстрації та загально відомих адрес, адже РФ продовжить відправляти нові агентурні групи для ліквідації. Зокрема, він підкреслює необхідність зміни адреси для полковника Романа Червінського, який зараз під домашнім арештом, адже він також може стати мішенню.
Крім того, вбивство надає вагомий аргумент депутатам, які виступають за закриття даних, що розміщені у відкритих реєстрах. Ігор Фріс із партії “Слуга народу” уже висловився з приводу резонансного вбивства, відзначивши, що діяльність диверсантів може шкодити як приватним особам, так і бізнесу, особливо тому, що займається постачанням зброї для ЗСУ.
“Я уже півроку намагаюсь закрити інформацію в базах, і за це мене звинувачують у корупційних інтересах та критикують. Але ми все ж доб’ємось своєї мети. Як мінімум для юридичних осіб. І не тільки для тих, хто займається виготовленням зброї. Інакше ми підсвітимо оборонні підприємства, чого прагне ворог,” – коментує Ігор Фріс.
Нардеп зазначає, що російські спецслужби уважно слідкують за змінами адрес в українських реєстрах. Зокрема, він наводить приклад, коли новий об’єкт з’явився в реєстрі, а потім ворог надіслав на його адресу 34 (!) ракети. Це є ще одним вагомим аргументом для закриття реєстрів.
Хроніка подій: від вбивства до ліквідації виконавців минуло 3 дні
Нагадаємо, Інформатор детально описав, що 10 липня в Голосіївському районі Києва було вбито полковника Служби безпеки України. Спецслужба підтвердила втрату, і правоохоронці невідкладно почали пошуки вбивці, розгорнувши план “Перехоплення”.
А вже 13 липня поліція повідомила, що її співробітникам вдалося встановити особи двох кілерів, причетних до вбивства Воронича, та ліквідувати їх через чинення опору. За словами поліції, зловмисники отримали наказ вбити полковника СБУ від російських спецслужб, які передали їм деталі про місцезнаходження, де в Україні зберігається зброя. Після виконання вбивства обидва зловмисники спробували втекти до Київської області.