Мистецький проєкт, розташований у центрі Києва, у парку Шевченка навпроти червоного корпусу КНУ, запозичив концепцію з подібного проєкту у Франції. Мова йде про 5-метровий жовтий бюст Тараса Шевченка, відкритий 5 серпня 2025 року у співпраці між ГО Ukraine WOW та Міністерством закордонних справ України. Його концепція повністю повторює ідею іноземних митців, які створили схожу жовту скульптуру у місті Лілль, назвавши її “Ромі” — деякі вважали, що вона увічнює пам’ять акторки Ромі Шнейдер.

Чому “Ромі” з Лілля стала особливою

Схожість концепцій в обох проєктах видно навіть неозброєним оком. Так, статуя, яка була створена художником з Ліона Ксав’є Вейланом, була встановлена на площі перед Фландрійським вокзалом у м. Лілль (Франція) ще у вересні 2019 року. Це погруддя жінки з загадковим поглядом та руками, складеними на грудях, як ніби вітає перехожих. Як підкреслило місцеве видання La Voix Du Nord, метою проєкту було, скоріше, розпочати публічну дискусію.


Погруддя “Ромі” динно-жовтого кольору зустрічає пасажирів перед залізничним вокзалом у французькому місті Лілль. Фото: Паскаль Боньєр, VDNPQR

Незважаючи на назву “Ромі”, за словами автора, вона не пов’язана з відомою акторкою Ромі Шнейдер, що походить з цього міста. Як зазначає він, його колишня колега по студії позувала під час створення погруддя.

Цікавим є і сам процес виготовлення скульптури. Як повідомляло місцеве медіа, Radio Contact у 2019 році, 2,9-метрове погруддя вагою 250 кг було надруковано на 3D-принтері з полістиролу й скловолокна, та обтягнуте сталевим каркасом, а зверху його пофарбували поліефірною смолою. Колір вибрали “динно-жовтий”, який запам’ятався містянам, викликавши змішані реакції — для деяких він був надто “попсовим та індустріальним”.

Чому жовтий Шевченко “дисциплінарно” не є кітчем

В українському варіанті “Ромі” зросла до 5-метрової висоти та отримала вуса. Так само, як й у Ліллі, київське погруддя викликало дискусії серед містян — одним воно подобається за свою сміливість і європейський вигляд, інші ж критикують за незвичний колір та форми. І ще, вживають термін “кітч” — попри це, декілька містян вважають, що це невірно.

“Цей жовтий Шевченко дисциплінарно не є кітчем. Велика жовта скульптура не зобов’язана бути кітчем. І жовтий колір не робить більше нічого кітчем. Кітч — це натюрморти зі сливками у вашій оселі, клейонка для столу та сувенірні магнітики на холодильнику”, – зазначив у дописі на Facebook киянин Eugene Baraban.

А сучасна художниця, мистецтвознавиця та кураторка проєктів Олена Грозовська іронізує щодо погруддя — мовляв, подейкують, що згодом інсталяція слугуватиме наземним вестибюлем до ст. м. “Тараса Шевченка” — на платформу можна буде потрапити через отвір у спині Кобзаря. Вуса, жартує Грозовська, стануть рухомими — слугуватимуть за годинникові стрілки.

“Якщо серйозно, то все це настільки погано, що навіть добре”, – підкреслює мисткиня.

Шевченко у Києві є проєктом комерційним
Шевченко у Києві є комерційним проектом: для інтерактивної “фотовиставки” всередині можна скористатися банківською карткою конкретного виробника.

У Києві статуя також є комерційним проектом, тому творці отримали прибуток від рекламодавця. Всередині неї знаходиться інтерактивна виставка: заглянувши у вічко, можна побачити монументи Тарасу Шевченку, встановлені за кордоном, та, щоб потрапити всередину, потрібно прикласти картку однієї зі світових компаній з виробництва банківських карток.

Хто ж “запозичив” концепцію та колір скульптури

Хто ж несе відповідальність за плагіат у випадку з київським погруддям? Як зазначив Інформатор, проєкт був розроблений ГО Ukraine WOW у партнерстві з Міністерством закордонних справ України. У самій організації назвали імена митців, які долучилися до створення Шевченка: насамперед, це Сергій Западня, автор художньої концепції. Юлія Шиленко, головна хранителька фондів Національного музею Тараса Шевченка, відповідала за “наукову консультацію”, але основна ідея належить саме Западні.

Він досить відомий художник — роботи Сергія Западні експонуються в аукціонних будинках України, а його арт-проєкти здобувають нагороди на європейських та світових художніх платформах. Він був членом української групи “Йод”, є одним із найвідоміших митців на батьківщині. Також він відзначався створенням політкоректного мистецтва “на злобу дня”.

Піарниця Ярослава Гресь
Піарниця Ярослава Гресь потрималася за чемпіонський пояс Олександра Усика на матчі-реванші на арені “Вемблі”; Сергій Западня – художник, який безпосередньо відповідає за створення “жовтого Шевченка”. Фото: Facebook Ярослави Гресь та m17.kiev.ua

У 2014 році він провів виставку “Вид на Крим” у столичній галереї “Карась”, а у 2022 році “зібрав образ героя” у проєкті “Нескорені”. Це мистецтво можна додати до нинішнього жовтого Шевченка — де ще краще розмістити “політкоректне мистецтво”, як не між скульптурою Тараса Шевченка у парку Шевченка та “червоним” корпусом КНУ імені Тараса Шевченка.

Цікаво також, хто виступив промоутерами політкоректного мистецтва та хто, імовірно, відбирав ескізи і погоджував їх із замовником (нагадуємо, ним є всесвітньо відома компанія, що виробляє банківські картки). Це ГО Ukraine WOW, її засновниці — Ярослава Гресь та Юлія Соловій. Обидві вже доволі відомі у київських колах, займаючись PR, а також залучені до мистецьких ініціатив, пов’язаних з владою.

Гресь і Соловій мали тісні зв’язки з ініціативою українського президента, фандрейзинговою платформою UNITED24 (до 2024 року Гресь була її координаторкою, а Соловій — очолювала відділ партнерств). Платформа збирає кошти на відновлення України та популяризує країну, її амбасадорами є сер Річард Бренсон, Марк Гемілл, Алісса Мілано, Барбара Стрейзанд, Френсіс Фукуяма, Лієв Шрайбер та гурт Imagine Dragons. Обидві також мають відношення до PR-агенції Gres Todorchuk (Ярослава Гресь — керівна партнерка, Юлія Соловій — креативниця та кураторка проєктів).

Жовтий Шевченко, Хмара й Стіна щастя: актуальні арт-проєкти літа 2025 у Києві

Нагадаємо, що 5 серпня 2025 року у середмісті Києва відбулося відкриття 5-метрового бюста Тараса Шевченка. Всередині інтерактивної інсталяції розміщені вічка, що дозволяють потрапити у 80 локацій по всьому світу, де присутні памʼятники Шевченку, і переглянути навколо через його погляд. Інсталяція працюватиме до 15 серпня, таким чином всі охочі матимуть можливість оцінити світ очима Кобзаря.

Також ми писали, що в центрі Києва на Софійській площі презентували великий арт-об’єкт, що стане “офіційним” представником України на міжнародному фестивалі Burning Man 2025 у США. Його форма стилізована під дитячий малюнок грозової хмари (проста, але тревожна), а інсталяція час від часу “оживає” спалахами блискавки та гуркотом грому. Меседж простий: світ має бути готовим до небезпек та викликів, такою є й назва хмари-інсталяції — “Get Ready!”

Також розповідали, що на Контрактовій площі зʼявилася “Стіна щастя” — інтерактивну інсталяцію, що змінюватимуть самі кияни. Автором незвичайного арт-об’єкту є відомий данський художник Томас Дамбо, а встановлення стало частиною створення інноваційного простору TORV Kyiv.

Від admin