120-річний “будинок з балконом”, точніше, вже без балкона, що став легендарним всього за добу, знаходиться в затишному куточку Подолу, під горою, всього в трьох десятках метрів від фунікулера. Голлівудський режисер Крістофер Волтерс винайняв тут квартиру на другому поверсі – і відбувся легким переляком та забоями, звалившись на землю разом із балконом. А зняв би апартаменти на четвертому, то навряд чи вже скаржився б на київських комунальників: висота стель у будинку Корчагіна – чотири метри.
Виявилося, що будинок був памʼяткою історії ще до того, як з балкону тут впав американський кінорежисер. Розпізнати та ідентифікувати історичну споруду зумів відомий києвознавець та історик архітектури Антон Короб. А написав про це у Facebook 30 травня пам’яткоохоронець Дмитро Перов.
Будинок, що був збудований 1905 року, розташований у самому верхівʼї Боричевого узвозу під № 5. Зараз із Поштової площі його майже не розгледіти, але на старих фото, де забудова та дерева майже відсутні, видно, що він стоїть впритул до нижньої станції київського фунікулера. За даними Перова, найімовірніше, що замовником спорудження історичної будівлі був власник ділянки, подільський міщанин Дмитро Корчагін. До проведення Олімпіади 1980-го року будівлю було капітально відремонтовано, а ось поруч розташовану історичну забудову – просто знесено.
“Вочевидь, ще в радянський час у Будинку Корчагіна керівництво міста вбачало певну історичну цінність. А тепер – просто забили.. і будинок почав втрачати свої окремі елементи. Можливо, історія з Волтерсом приверне увагу Віталія Кличка і балкони будівлі відреставрують, повернувши їм первісного історичного виду”, – сподівається Перов.
Чому у Києві падають балкони: названо головну причину
Архітектор Іван Пономаренко в ефірі телеканалу “Київ” наголосив, що поки рєставрація Будинку Корчагина не відбулася, господарі балконів тут, перш за все, мають звернути увагу на їхню гідроізоляцію. Та й не тільки тут: це універсальна порада для квартир, особливо у старих будинках. Адже головна причина подібних історій – це гідроізоляція.
У 99 % у поганий стик між балконом та стіною затікає вода. Вона замерзає – тріщина розширюється, потім вона впливає на арматуру, яка іржавіє, а потім – сумний результат, каже Пономаренко. Тому приділяти увагу стану гідроізоляції та стиків між балконами та стінами треба завжди – як при побудові, так і при ремонті чи обстеженні.
“Найбільший ризик таких випадків, звісно, у старих будинках – “сталінки”, хрущовки. Хоча сюди можна віднести і побудову 90-х років, коли дуже погано дотримувалися норми, і на балкони мало звертали уваги. Але серед усіх найбільш ризиковані – саморобні балкони”, – додав експерт.
Як Ткаченко прийняв подачу від режисера та розіграв політичний етюд із балконом
Американський режисер Кріс Волтерс – досвідчений фільммейкер, відомий в Голівуді завдяки кільком великим кінострічкам та рекламним роликам. Він приїхав до України, аби документувати війну, але мало не загинув у Києві, впавши разом з балконом в орендованої оселі на Подолі.
Сам режисер хоче провести розслідування та звинувачує комунальників, проте інцидент вже став підставою і для політичних звинувачень. Очільник КМВА Тимур Ткаченко одразу відреагував на відео Волтерса власним дописом у соцмережах, де прозоро натякнув, що винна у стані балкона “стара влада” Києва та її бездіяльність.
“Це не ворожа атака, а наслідок багаторічної бездіяльності. Я терміново доручив новопризначеному голові Подільської РДА Володимиру Наконечному тримати звʼязок з потерпілим, взяти ситуацію по цьому будинку на особистий контроль, провести інспекцію всіх фасадів на предмет аварійності”, – написав Ткаченко, додавши, що місто надає всю необхідну допомогу постраждалому.
У КМДА у відповідь наголосили , що комунальники не мають доступу до балконів без згоди власників. Там закликали мешканців старих будинків: якщо вони помітили ознаки руйнування балконів, треба негайно звертатися до районної держадміністрації. Це необхідно для обстеження і прийняття рішень щодо безпечної експлуатації. Щодо балкона, який впав під Волтерсом, то наразі готуються інструментальні обстеження, щоб визначити подальші ремонтні роботи.