Про це йдеться у матеріалі Інституту Гудзона.

Аналітики зазначають, що РФ сильно залежить від залізничних та водних шляхів для постачання, тому першочерговими цілями мають бути:

  • Волго-Донський канал — 63-мильний (101,38 км) водний шлях, який з’єднує Каспійське та Чорне моря, використовується для перевезення військових кораблів та вантажів. Пошкодження шлюзів може зупинити весь рух.
  • Транзитні маршрути Китай–Росія — прикордонні переходи Манчжурія–Забайкальськ і Суйфеньхе–Погранічний, через які постачаються товари подвійного призначення для російського ВПК. Диверсії в межах 160 км від кордону могли б суттєво уповільнити ці поставки.
  • Кримський міст та перешийкові мости — Чонгарський, Сиваський і Генічеський. Захід, на думку експертів, має надати Україні далекобійну зброю, таку як ракети Taurus, здатну повністю вивести їх з ладу.
  • Залізничні мости та підстанції — замість атак на рухомі поїзди пропонується вражати ключову інфраструктуру, що важко відновити, адже російська мережа щодня перевозить приблизно 30 тис. тонн боєприпасів та пального.

Окрім логістики, експерти вважають критично важливими удари по військовій інфраструктурі та виробництву:

  • Завод з виробництва дронів Shahed у Татарстані — головний майданчик для зборки іранських БПЛА. Навіть часткове його пошкодження матиме символічний і практичний ефект, хоча існують ризики для життя робітників і студентів, які там працюють.
  • Нова військово-морська база РФ в Абхазії (Очамчире) — будується після втрат Чорноморського флоту у Криму, але, на думку експертів, лишається вразливою для українських дронів.
  • Російські бази Тихоокеанського флоту — не ведуть безпосередніх бойових дій проти України, але підтримують логістику і відволікають сили Заходу. Експерти радять застосування креативних методів: прихована доставка морських дронів контейнеровозами або використання далекобійних БПЛА.
  • Придністров’я — контроль України над регіоном, де розташований обмежений і застарілий російський контингент, послабив би тиск на Одесу, хоча операція має високі ризики.

Публікація Гудзонського інституту вийшла на тлі активних дискусій у США та Європі щодо розширення військової допомоги для Києва. З моменту початку повномасштабного вторгнення Україна успішно використовує дрони та високоточну зброю для ураження російських об’єктів у Криму, Бєлгородській, Курській та інших областях РФ. Водночас Захід досі не надав Україні всіх видів далекобійних ракет, обмежуючи можливості ЗСУ діяти у глибині Росії.

Аналітики Інституту наголошують: удари по стратегічних вузлах логістики та виробництва можуть не лише зменшити військовий потенціал Москви, а й змусити Кремль усвідомити зростання політичної та економічної ціни війни.