Зміст:
Що передбачає план
Документ окреслює перехід від одноджерельної системи теплопостачання до гібридної моделі. Пріоритетним джерелом залишатиметься ТЕЦ-6, проте план передбачає створення багаторівневої резервної генерації. Перший рівень — розгортання модульних котелень потужністю до 30 МВт на базі 115 центральних теплових пунктів у районі. Другий рівень — локальні котельні для окремих будинків або невеликих груп (1–5 будинків) та для об’єктів соціальної інфраструктури.
Для нових потужностей основним паливом стане природний газ із запасом у вигляді скрапленого газу (LPG). Для дрібніших об’єктів передбачені альтернативні джерела палива. Кожна установка матиме резервне електроживлення від автономних генераторів.
У блоці електропостачання план передбачає кілька варіантів: мобільні дизель-генератори до 2 МВт, тимчасові когенераційні газові установки до 4,5 МВт, постійні когенераційні комплекси сумарною потужністю до 75 МВт і газові турбіни потужністю 25–100 МВт. Для окремих будинків пропонують акумуляторні системи, сонячні панелі та резервні генератори. Орієнтовна потужність однієї монтажної площадки — близько 15 МВт; планується створити 8–10 таких майданчиків по периметру району.
Чому зараз
Деснянський район — понад 750 будинків і більше ніж 300 тисяч зареєстрованих мешканців — критично залежить від єдиної станції: ТЕЦ-6. Зима 2025–2026 років показала уразливість такої моделі. У січні, після ракетного удару 24 січня, ТЕЦ-6 працювала лише на 30% від проєктної потужності, унаслідок чого близько 600 будинків на Троєщині опинилися без опалення, водопостачання та електрики при температурах до мінус 25 градусів.
Протягом опалювального сезону систему теплопостачання Деснянського району шість разів перезапускали у відповідь на нові ворожі удари. Ситуацію ускладнив також удар по ТЕЦ-4 (Дарницька ТЕЦ) 19 лютого, що частково залишив Дарницький і Дніпровський райони без опалення. За словами Бахматова, ризик руйнування ТЕЦ-6 та ТЕЦ-4 відомий з 2022 року, але досі не створено системної альтернативи.
Як інші міста готувалися до кризи
Бахматов наводить приклади міст, які вже забезпечили собі альтернативні джерела тепла та електроенергії: Миколаїв, Черкаси, Дніпро, Бориспіль, Житомир. Зокрема, у Миколаївській області 58% об’єктів теплопостачання перейшли на моделі, що не залежать від газу. У липні 2025 року Миколаївська ОДА уклала договори на закупівлю блочно-модульних котелень на суму понад мільярд гривень після того, як удар по Миколаївській ТЕЦ залишив 100 тисяч мешканців без тепла.
«В ідеалі такий план мав з’явитися навесні 2022, 2023, 2024 чи 2025 року», — зазначає голова Деснянської РДА.
Скільки це коштуватиме
Орієнтовна вартість програми для Деснянського району оцінюється в 8–10 мільярдів гривень. Бахматов порівнює цю суму з витратами на будівництво однієї столичної транспортної розв’язки. За його словами, бюджет Києва другий за величиною після державного, і якби щороку 10% спрямовували на розвиток альтернативних джерел енергії, столиця вже мала б резерви.
Для порівняння: бюджет Києва на 2026 рік ухвалено на рівні понад 106 мільярдів гривень доходів та 113 мільярдів видатків. Під час хакатону «Енергетична незалежність Деснянського району» у лютому РДА оцінила вартість програми у 8–12 мільярдів гривень. Пошук фінансування планується через роуд-шоу для інвесторів і взаємодію з Кабінетом міністрів.
Законодавча база вже існує
Постанова Кабінету Міністрів №1320 від 7 грудня 2023 року встановлює спрощену процедуру для будівництва й розміщення когенераційних установок, блочно-модульних котелень і генераторів під час воєнного стану. Це означає, що для розгортання нових потужностей не потрібно проходити звичні тривалі процедури землевідведення та отримання будівельних дозволів.
Прихована загроза: що відбувається з теплотрасами
У плані окремо звертають увагу на стан тепломереж після тривалого простою. Коли сталеві труби довго залишаються без циркуляції теплоносія, у них починаються деструктивні процеси: пришвидшена корозія від стоячої води, аерація на межі води та повітря, мікробіологічна корозія спричинена сульфатредукуючими бактеріями, зовнішня деградація ізоляції та замулювання.
Як наслідок, при повторному запуску витончені ділянки металу можуть не витримати робочого тиску, що загрожує масовими аваріями. У найгіршому випадку це може призвести до неможливості подальшої експлуатації тепломереж. Нещодавно подібна проблема вже проявилася — 22 березня на мосту Патона прорвала магістральна тепломережа діаметром 600 мм.
Хто розробив план
До експертної групи, створеної при Деснянській РДА, увійшли п’ятеро фахівців: експерт науково-технічної ради ГО «Науково‑технічної ради енергетиків і електротехніків України» Максим Сагдієв; в.о. директора ПП «ТЕПЛОПРОЕКТ» Ольга Єрьоменко; експерт Технічного штабу з вирішення надзвичайних енергетичних криз ПРООН Борис Костюковський; директор ТОВ «АЛМІС» Михайло Сильченко; і директор ДП ДКТБ «Тепломасообмінних Процесів» Інституту Технічної Теплофізики НАН України Дмитро Кіржнер.
Згідно з інформацією Бахматова, документ із детальним планом буде направлено меру Києва, прем’єр‑міністру України та до СБУ.
Чому це важливо знати
Три лівобережні райони столиці щозими залежать від двох ТЕЦ — ТЕЦ-6 і ТЕЦ-4. Кожен точний удар позбавляє сотні тисяч людей тепла, води та світла. План Деснянської РДА — перша спроба на районному рівні системно створити альтернативу, а не лише ліквідовувати наслідки аварій. За словами Бахматова, ефективність міської влади варто оцінювати в мегаватах тепла й електроенергії, побудованих до наступного опалювального сезону. На реалізацію цього завдання залишилося менше ніж 25 тижнів.
Створено за матеріалами: kyiv.news