У центрі сюжету фільму, знятого за мотивами одного з найбільш незвичних оповідань “короля жахів” Стівена Кінга, постає звичайний чоловік на ім’я Чак Кранц. Його ім’я невідворотно стає відомим усьому місту завдяки привітанню, що з’являється повсюди – на банерах, радіо, в інтернеті, на стінах та вікнах будинків. Ніхто не знає, хто такий Чак, але поговірки свідчать про те, що його смерть призведе до загибелі всього світу.
Головну роль у фільмі виконав британський актор Том Гіддлстон, знаним за образом Локі у фільмах та серіалах Marvel, а також за участю у таких стрічках, як “Багряний пік”, “Конг: Острів Черепа”, “Виживуть тільки коханці” та багатьох інших. Малого та юного Чака зіграли дебютанти Бенджамін Паяк і Джейкоб Трембле (“Кімната”, “Доктор Сон”).
У картині також зняті Чіветел Еджіофор (“Доктор Стрендж”, “Бріджит Джонс: Закохана у хлопця”, “Марсіанин”), Марк Гемілл (франшиза “Зоряні війни”), Карен Гіллан (франшизи “Вартові Галактики”, “Джуманджі”, серіал “Доктор Хто”), Меттью Ліллард (франшизи “П’ять ночей у Фредді”, “Крик”), Анналіза Бассо (“Віджа: Походження зла”, серіали “Крізь сніг”), К’оріанка Кілчер (“Новий світ”, серіал “Алієніст”), Кейт Сіґел (“Віджа: Походження зла”, серіали “Опівнічна меса”, “Привиди будинку на пагорбі”) та інші.
Сценарист, режисер, монтажер та продюсер “Життя Чака” – справжній майстер жанру жахів Майк Фленаґан (серед його робіт – “Привиди будинку на пагорбі”, “Привиди маєтку Блай”, “Опівнічна меса”, “Опівнічний клуб”, “Падіння дому Ашерів”). Він не вперше працює з іншими творами Стівена Кінга, зокрема, екранізуючи “Доктор Сон” та “Гру Джеральда”.
Світова прем’єра “Життя Чака” відбулася на Міжнародному кінофестивалі в Торонто (TIFF) восени 2024 року, де стрічка отримала приз глядацьких симпатій.
На даний момент рейтинг фільму на IMDb складає 7,7 з 10, тоді як на Rotten Tomatoes він отримав 81% схвалення від критиків із відзнакою “Сертифікована свіжість” та 88% від глядачів. Оцінка на Metacritic становить 67 зі 100 балів від критиків, а середньою оцінкою аудиторії – 6,8 з 10, що свідчить про “в цілому позитивні відгуки”.
Критики також відзначають картину. Collider вважає фільм найкращою екранізацією Стівена Кінга за останні роки, характеризуючи його як глибокий, щирий та несподівано оптимістичний.
The Wrap: “Цей фільм вразить ваше серце дивовижною красою існування. Це не просто жахи — це про життя.”
Boston Globe: “Відчуття, наче затишна ковдра обгортає вас у кінотеатрі, хоча й не без моментів статичної електрики.”
The Atlantic називає фільм «інтелектуальною, філософською драмою», з легким хоровим підтекстом, зворушуючою та здатною віднайти людяність у повсякденній метушні. Washington Post: «мозкова, але тепла картина», що має помірний темп, тактильність і світлі нотки трилера — в цілому гарна атмосфера, проте сюжет розгортається повільно.
The Guardian вважає сюжет «плоским і емоційно холодним», акцентуючи увагу на відчутній сентиментальності та недостатній розвитку центрального персонажа Чака.LA Times описує історію як «недоопрацьований пазл», відзначаючи красиві моменти відсутності єдиного цілого;Vanity Fair ставить позитивну оцінку сцені танцю й початку, але вважає останні акти розпорошеними й недостатньо глибокими.