Зміст:
Вивчив напам’ять хоч десять правил з української мови, можеш продекламувати їх як вірш, але коли треба написати речення – стоїш і не знаєш, яке саме правило застосувати. Або знаєш формулу з алгебри, але не розумієш, що з нею робити, коли задача трохи інша. Виникає відчуття безпорадності, коли здається, що вивчив усе, а насправді нічого не вмієш використати. До речі, тут йдеться про класичну пастку зубріння – інформація у голові є, але вона мертва, як слова незнайомою мовою. Повторити можна, але значення залишається незрозумілим.
Навчання – не просто накопичення фактів
Дехто вважає, що чим більше запам’ятав, тим розумнішим став. Але наш мозок працює інакше. Він не флешка, на яку можна записати файл та потім відкрити. Скоріш мозок людини є живою системою, що шукає зв’язки та закономірності. І якщо просто зубрити, то отримаєш купу непов’язаних фрагментів, що швидко забуваються. А ось коли розумієш матеріал, то створюються зв’язки між знаннями. Інформація тоді вже стає частиною твого мислення.
Тут виникає питання про готові відповіді. Одні кажуть, що з ними нічого не навчишся; інші використовують їх, коли зовсім не виходить впоратися з домашкою. Тут насправді все залежить від підходу. Можна відкрити готові відповіді та нічого не зрозуміти, а можна – подивитися в них приклад вирішення. І тоді вже решебник стане способом розуміння, а не джерелом переписування.
Чому не варто зубрити матеріал?
Головна проблема зубріння полягає у неможливості застосувати знання в новій ситуації. Вивчив правило про коми в складних реченнях, але коли пишеш пост у соцмережі, то чомусь робиш помилки. Справа в тому, що в голові правило існує окремо від реального використання мови. Ти не бачиш зв’язку між сухим правилом з підручника та живою мовою, якою спілкуєшся щодня. А людина, яка розуміє логіку пунктуації, буде ставити коми автоматично – і не тому, що пригадує правило, а тому, що відчуває ритм речення.
А найсумніше в зубрінні – це те, що воно створює лише ілюзію знань. Ти вважаєш, що вивчив матеріал, бо можеш повторити правило слово в слово. Відчуваєш себе впевнено напередодні диктанту або контрольної роботи. А потім отримуєш оцінку, та не розумієш, що пішло не так – адже ти знав! Але насправді знав лише формулювання, а не суть. Слова є, а навички використання правила нема.
Саме тому треба не зубрити та не переписувати завдання з готових відповідей, а розбиратися та аналізувати шлях до розв’язання. Тільки старанна робота над опануванням матеріалу допомагає тренувати мозок, а не просто копіювати дії.
Як перевірити справжнє розуміння
Найчеснішим тестом на розуміння матеріалу стане спроба розв’язати завдання через деякий час після вивчення теми. Не завтра, коли все ще свіже в пам’яті, а саме через декілька днів або через тиждень. Якщо зрозумів матеріал, а не просто зазубрив, то зможеш його розв’язати – можливо, трохи повільніше, але логіка залишиться. Виріши задачу, перевір себе за гдз алгебра 7 клас істер – якщо все запам’яталося добре, то в голові не буде порожньо.
Тож не бійся помилятися й повертатися до матеріалу знову. Саме через практику й повторення знання стають живими й міцними. Адже справжнє навчання починається не тоді, коли запам’ятав правило, а тоді, коли можеш застосувати його без підказок.