У Києві проводять масштабну модернізацію енергетичної інфраструктури — про це інформують КМДА та інші державні установи.

З початку 2026 року противник систематично вражав об’єкти енергетичної інфраструктури. Протягом останніх двох місяців дефіцит електропостачання значно зріс, що спричинило часткові блекаути та потребу залучення ремонтних бригад із інших регіонів України.

У зв’язку з цим, за словами міського голови, у КМДА регулярно проводяться наради з питань енергетичної безпеки та стійкості столиці:

«Обговорили як плани відновлення пошкоджених об’єктів критичної інфраструктури міста, так і можливості впровадження альтернативних потужностей у певних мікрорайонах. Тобто потрібно впроваджувати альтернативні технології паралельно з модернізацією й захистом централізованої системи теплопостачання», — повідомив Віталій Кличко.

Енергооб’єкти зазнали втрат

Через авіаудари по Києву були пошкоджені такі об’єкти:

  • ТЕЦ, що постачають тепло для Дніпровського та Дарницького районів.
  • Високовольтні підстанції. Обстріли 9 та 24 січня призвели до ушкоджень елементів ліній передачі, через що одночасно залишалися без електропостачання понад 800 тисяч абонентів у столиці.
  • Повітряні лінії електропередач. Фахівці ДТЕК зафіксували численні обриви ліній, які живлять житлові масиви та промислові зони.

Ці удари стали каталізатором для прискорення інновацій у енергетиці. Міська влада спільно з бізнесом та європейськими партнерами розпочала масштабну модернізацію енергосистеми й підготовку до нових викликів.

Розробляється багаторівнева стратегія, яка має забезпечити столицю від ризику повного блекауту. Наприклад, у разі серйозного пошкодження магістральних мереж НЕК «Укренерго» Київ зможе тимчасово від’єднатися від загальнодержавної мережі й за рахунок власної внутрішньої генерації забезпечувати енергопостачання критичних об’єктів (лікарні, насосні станції, ТЕЦ), а також житлових і комерційних будівель.

Встановлення когенераційних установок (КГУ)

Міська влада закуповує десятки газових когенераційних установок — кожна з них має потужність у декілька мегават. КГУ працює подібно до великого двигуна, що обертає генератор.

Відпрацьоване тепло не викидається, а використовується для опалення або підігріву води, що підвищує надійність комунальних послуг і дозволяє суттєво економити паливо.

Сонячна енергетика в комунальному секторі

Комунальні заклади столиці облаштовують фотоелектричними панелями лікарні, школи, дитячі садки та інші об’єкти критичної інфраструктури.

Це не лише скорочує витрати з міського бюджету, а й забезпечує безперебійну роботу реанімацій та серверів під час денних відключень.

Окрім того, уже застосовуються гібридні системи з акумуляторними сховищами, які накопичують енергію вдень для використання вночі.

Мобільні модульні котельні

Для районів, де можуть бути пошкоджені тепломережі, за рахунок коштів бюджету закупили мобільні котельні. Вони працюють на газі або дизелі і можуть бути підключені до житлових будинків та соціальних закладів, забезпечуючи опалення протягом тривалого часу.

Посилення та захист існуючих ТЕЦ

ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6 у Києві проходять масштабну модернізацію. Окрім оновлення енергетичного обладнання, реалізуються проєкти з їхнього фізичного захисту — зокрема бетонні укриття та антидронові сітки — аби мінімізувати наслідки можливих авіаударів у майбутньому.

Програми співфінансування для ОСББ та ЖБК

Столиця є серед лідерів за підтримкою мешканців багатоповерхівок. Наразі доступні такі державні програми:

  • Програма «70/30». Місцева громада компенсує 70% вартості енергоефективних робіт.
  • Револьверний фонд. Можливість отримати безвідсоткові кредити на заміну систем опалення або встановлення сонячних станцій на дахах багатоквартирних будинків.
  • Програма «СвітлоДім», яка передбачає надання від 100 до 300 тис. грн на придбання генераторів, інверторів, акумуляторів та сонячних панелей для забезпечення безперебійного електропостачання.
Київ: енергонезалежність, фото-2

Комплексна термомодернізація

Якщо раніше ремонт відбувався локально, тепер проводять комплексне утеплення будівель. Це знижує навантаження на мережу, адже в опалювальний сезон мешканці менше використовують електрообігрівачі, а влітку — кондиціонери.

Автономність водоканалу та водовідведення

Потужні дизель-генератори стали важливим елементом підвищення енергостійкості столиці. Їх встановлюють на об’єктах «Київводоканалу», що дозволяє автоматично підтримувати тиск у системі водопостачання та забезпечувати роботу каналізаційних насосних станцій — критично важливо для санітарної безпеки населення.

Впровадження систем накопичення енергії (BESS)

BESS встановлюють на об’єктах критичної інфраструктури, базах сонячних і вітрових станцій, а також у великих металевих контейнерах на територіях підприємств чи підстанцій. За словами фахівців, такі системи мають низку переваг, зокрема:

  • накопичують недорогу енергію вночі;
  • віддають її в мережу під час ранкових і вечірніх піків навантаження;
  • швидко реагують на коливання частоти в мережі.

Інтелектуальне управління енергією

Крім фізичних заходів, у Києві впроваджують цифрові системи моніторингу, які дозволяють автоматизувати облік споживання електроенергії у великій кількості точок та оцінювати стан мереж у режимі реального часу.

На основі зібраних даних диспетчери дистанційно перенаправляють енергопотоки, ізолюють ушкоджені ділянки і підключають резервні лінії без необхідності негайного виїзду ремонтних бригад.

Створено за матеріалами: 44.ua

Від Олександр

Журналіст, редактор lybid34.kiev.ua