До 2030 року Росія планує списати близько 230 вітчизняних та 109 імпортних цивільних літаків через проблеми з обслуговуванням.
Про це повідомила Служба зовнішньої розвідки України.
Згідно з даними відомства, російські пасажирські авіалайнери, які Кремль прагне подати як приклад технологічної незалежності, насправді покладаються на імпортні компоненти.
Російські авіакомпанії більше не можуть офіційно обслуговувати літаки SSJ-100, які оснащені французькими двигунами SaM146. Ці літаки мають проблеми з системами управління та шасі, а їхній ремонт підтримується лише за рахунок “донорських” запасних частин.
Імпортозаміщена версія SSJ-NEW, в якій потрібно замінити 64 вузли, не пройшла сертифікацію. Термін її впровадження постійно зсувається; наразі мова йде про 2026 рік, але без гарантій та прогнозів щодо серійного виробництва.
Середньомагістральний літак МС-21 також далекий від масового випуску. Модель МС-21-300 була готова до серійного дозволу, однак після початку агресії проти України проект зупинили через використання американських двигунів Pratt & Whitney PW1000G.
Версія МС-21-310, в якій планувалося замінити 70 іноземних вузлів, все ще перебуває в доопрацюванні: російським виробникам не вдалося замінити системи зледеніння, туалетний модуль, засоби попередження зіткнень, метеолокатор та електроживлення. При цьому дальність нової моделі зменшилася з 6 400 до 3 830 км.
У сегменті турбогвинтових літаків ситуація не є кращою: замість реального імпортозаміщення для заміни застарілих Ан-24 та Ан-26 Росія продовжує продовжувати терміни їхньої експлуатації лише “на папері”. Безпека пасажирів при цьому не є пріоритетом. Проект “Байкал”, який мав стати заміною для Ан-2, визнається невдалим, проте фінансування триває.
За прогнозами голови “Росавіації” Дмітрія Ядрова, до 2030 року в російській цивільній авіації доведеться списати близько 340 літаків – 230 вітчизняних і 109 імпортних. У цей список увійдуть і сучасні SSJ-100, що зібрані на основі західних технологій, доступ до обслуговування яких тепер заблоковано.
Російський оборонно-промисловий комплекс втрачає ринки та технологічно деградує, продовжуючи залежати від замовників з Африки та Близького Сходу. У найближчій перспективі падіння експорту лише посилиться.