У Києві з’явилася група спортсменів, які провели фотосесію біля Київради та банера, що нагадує про полонених з Азовсталі. Це викликало широку реакцію в суспільстві. Чи доцільно демонструвати свою фізичну форму, коли в країні відбуваються бойові дії, і хтось на фронті ризикує життям? А чи слід вимагати від молодих людей, які, судячи з фото, ще не досягли навіть 20 років, участі у бойових діях?
Парад фізичної досконалості
Суперечка в соцмережах спалахнула після публікації відео, на якому видно дюжину молодих бодібілдерів. Вранці 29 липня, оголившись вище пояса, вони відправилися на зйомки на Хрещатик. Знімки робилися навпроти будівлі КМДА, на фасаді якої розміщений великий банер на підтримку полонених з Азовсталі.
У Києві група спортсменів, які провели фотосесію біля будівлі Київради й банера, присвяченого полоненим з Азовсталі, викликала обурення. Частина людей критично ставилася до їхньої поведінки, інші – ставили питання, чому вони не на фронті. pic.twitter.com/COiDUIcNvQ
— Інформатор (@informatorua) 29 липня 2025
Після короткого шоу м’язів під дощем, що накрапав з ночі, хлопці покинули місце зйомки. В киян, котрі побачили відео, виникли численні питання та дратівливість щодо їхньої поведінки. Основним обуренням було те, що хлопці фотографувалися на фоні важливого банера, навіть не усвідомлюючи його значення для родин полонених. Ця ситуація стала ще більш чутливою після третіх роковин теракту в Оленівці, який залишив слід у пам’яті багатьох.
“Обрали найкращу локацію. Подивіться на фон, якщо не засліпило”, – написала одна з коментаторок. “Там на фоні цей банер – нікчемний. Маленький для галочки“, – додав чоловік з Галичини, також скинувши кілька грубуватих слів. Інший користувач закликав “перевірити” учасників фотосесії, мовляв, чи мають вони в порядку військово-облікові документи.
Це веде до серйознішої критики: хлопці з чудовою фізичною формою, за словами багатьох коментаторів, мали б бити у кулемет на фронті, замість того, щоб позувати на Хрещатику. Багато з коментаторів мали “військові” ніки, що навіює думку про їхній досвід.
“Неважко ідентифікувати їх. Додаток у військовий підрозділ комусь” – прокоментував один з користувачів. “Цікаво, за якою статтею вони непридатні до служби?” – запитав інший. Андрій Макаренко додав класичне для українського суспільства: мовляв, всі ці хлопці, напевно, мають документи про інвалідність, отже, не можуть захищати “своїх жінок і дітей”.
“Нам і ворога не треба”
На захист молоді стали приблизно третина коментаторів. Очевидці фотосесії наголосили, що більшість учасників мали занадто юний вік – 19-24 роки. Киянка на ніку Перезріла Помідорка згадала, що бачила хлопців на Хрещатику, і вони здавалося їй лише випускниками школи.
“Якщо це вони, то максимум першокурсники універу,” – зазначила вона у коментарі.
Додатковим аргументом став той факт, що хлопці, можливо, не помітили важливість банера з полоненими. Вони просто святкували життя на людській вулиці, щоб побути у кадрі з будівлею КМДА, що загалом не сприяло створенню враження про серйозність ситуації.
“Так, фон був вибраний погано. Але, підозрюю, вони просто не помітили його значення,” – написала одна з коментаторок. “Насправді, хлопці просто вийшли на зйомку, і, в будь-якому випадку, вони б отримали хейт,” – додав Бодя Злидник. “В інших цивілізованих країнах це було б нормально, а от у нас народ одразу пускає в армію. Нам і ворога не треба, щоб самостійно зриватися.”
Культуристичний фронт
Дискусія в соцмережах привертає увагу до соціального діалогу: “Чи морально радіти життю в тилу, коли інші на фронті ризикують віддати життя”. Внутрішньо переміщені особи та захисники, які повертаються до мирних міст, відзначають цю різницю між життям у Києві та прифронтовими зонами.
Відчуття, що столиця живе у відокремленій реальності, дуже помітне. Тут відповідь на питання “знімати в Instagram чи приєднуватися до армії?” виглядає очевидною. Незважаючи на всі зусилля з мобілізації, відсутність чоловіків на вулицях не так відчутна, як у західних містах, де центри комплектування не мають багато роботи.
Також на цю тему впливають байдужість молоді, яка не знайома з новинами та намагається абстрагуватися від війни, наскільки це може дозволити ворожа активність. Це добре видно з їхніх соціальних мереж, де учасники фотосесії виявляються більше зацікавленими в автомобілях і музиці, ніж у війні.
Звідки походить така поведінка – питання риторичне. Враховуючи молодий вік спортсменів, можливо, це є наслідком недоліку патріотичного виховання в освіті, або ж це результат впливу широкої насиченої інформації. Чи можуть бути якісь інші причини суспільного розколу – ще одне питання, яке потребує уваги.
Чому кияни стали кепськими батьками і як захисникам столиці отримати допомогу від міста
Нагадаємо, що нещодавно Інформатор повідомляв про те, що кияни виявилися поганими батьками – столиця лідирує за кількістю боргів по аліментах. Від початку повномасштабного вторгнення зафіксовано зростання проваджень в судах з боргами на 23 тисячі на рік. У Києві близько 9 тисяч осіб не виплатили гроші на дітей, що свідчить про велику кількість боржників в Україні.
Також ми згадували, що у 2025 році кияни та киянки, які стали на захист України, можуть отримати матеріальну допомогу від міста. Однак деякі види такої допомоги, як виплати мобілізованим, мають обмеження і стосуються лише тих, кого мобілізували після 1 грудня 2023 року, викликаючи невдоволення у багатьох.