Зміст:
Ексклюзив
У розпал найжорсткішої за час війни зимової хвилі, коли термометри опускаються нижче -15 °C, а систематичні удари по енергетичній інфраструктурі регулярно лишають міста і села без електроенергії, питання надійного резервного живлення набуває не просто актуальності, а стає життєво необхідним.
Україна отримує значну міжнародну підтримку: від ЄС — сотні генераторів для лікарень та інших критичних об’єктів, Польща і Чехія організовують додаткові збори й постачання техніки. Ця допомога вкрай потрібна, але ситуація на місцях показує, що наявність великої кількості обладнання від партнерів не завжди гарантує стабільне енергопостачання навіть у важливих установах.
Редакція в межах рубрики «Політика без фільтрів» вирішила з’ясувати, чому, попри міжнародну допомогу, придбане обладнання та гучні звіти місцевої влади, мешканці окремих громад області залишаються без нормальної роботи критичної інфраструктури.
Ми аналізуємо конкретні кейси з Києва, Обухова та Василькова, де помітна велика прогалина між публічними заявами чиновників і реальним станом справ для людей на місцях.
Генератори і мільйони євро від партнерів
Спочатку — хто саме допомагає країні долати наслідки блекаутів і в якому обсязі надходить підтримка.
Країни-члени ЄС передали щонайменше 445 генераторів загальною вартістю близько 3,7 млн євро, які повинні бути спрямовані на критичні об’єкти інфраструктури, зокрема лікарні.
Польща організовує постачання з резервів: уряд відправляє 379 генераторів і 18 теплових агрегатів, а місто Варшава — ще 90 одиниць техніки. У Польщі також зібрали майже 7 млн злотих (приблизно 1,7 млн євро) на додаткові генератори.
У Чехії масштабна благодійна ініціатива «Dárek pro Putina» за п’ять днів зібрала понад 6 млн доларів на генератори та акумулятори для України.
Міжнародні зусилля та великі пожертви з боку десятків країн безперечно важливі, але чи вистачить їх, щоб уникнути тотальних блекаутів у регіоні та столиці?
Показовий приклад — Київ: когенерація за мільярд і без запуску
Ще в 2024 році столична влада придбала когенераційні установки, які мали стати важливим резервом під час масованих атак і відключень. Проте майже два роки потому, станом на січень 2026 року, ці установки так і не запрацювали.
Обладнання є, але воно не вплинуло на енергетичну стійкість міста. Традиційні пояснення — узгодження, проєктна документація, підключення, будівництво захисних споруд — досі в процесі.
Когенераційні установки, закуплені у 2024 році за майже 1,2 млрд грн, залишаються на стадії монтажу та підключення до мережі.
У КМДА підтвердили, що технічні умови для підключення до електро- та газопостачання отримані, але фактична експлуатація ще не розпочата. Раніше озвучений термін завершення робіт — до грудня 2025 року — не був дотриманий.
Через це столиця зустріла зиму без одного з ключових резервних інструментів, на який розраховували її керівники.
Троєщина на межі інфраструктурного колапсу
У Деснянському районі розглядають радикальні заходи через збої в системі каналізації — облаштування тимчасових вбиралень із вигрібними ямами.
Про це виданню повідомив голова Деснянської РДА Максим Бахматов.
Причина — замерзання внутрішньобудинкових каналізаційних мереж та відсутність резервного електроживлення у насосних групах КП «Київводоканал».
Найскладніша ситуація спостерігається на Троєщині, де через проблеми з опаленням ДСНС уже розгорнула намети для обігріву мешканців.
Якщо перебої з електропостачанням триватимуть, район може перейти до «польових» рішень — риття вигрібних ям. За словами Бахматова, такі сценарії опрацьовували ще влітку 2025 року, але місто досі не має необхідних генераторів для систем водовідведення. Закупівлю оголосили ще в листопаді, але постачання очікують лише навесні 2026 року.
Київська обласна лікарня: світло є не всюди
Користувачка Facebook Яна Кавушевська розповіла, що Київська обласна лікарня опинилася в критичній ситуації під час вечірнього вимкнення електроенергії 20 січня.
«Генератор тримає світло лише у відділенні реанімації. Всі інші відділення без світла. Водопостачання відсутнє…», — повідомила вона.
Цей випадок свідчить, що навіть у важливих медичних закладах резервні джерела живлення не завжди покривають усі потреби. За словами Кавушевської, виникає просте питання: чому досі немає достатньої кількості генераторів, аби забезпечити нормальне функціонування всіх відділень лікарні.
Сувора реальність на місцях
Повсякденне життя демонструє, що один лише генератор не завжди вирішує проблему блекаутів: мешканці міста й області стикаються з тим, що навіть за наявності резервних джерел живлення світло часто відсутнє там, де воно найнеобхідніше.
Найчастіше генератори використовують на об’єктах критичної інфраструктури: в області задіяно понад 4 400 одиниць резервних генераторів, але місцеві скаржаться на нерівномірність розподілу, слабку координацію та інші проблеми.
У Бучанській громаді з 19 січня відновили навчальний процес: міський голова запевняв, що в навчальних закладах забезпечили тепловий режим у межах наявних можливостей, перевірили системи опалення та резервне живлення, а тривалість уроків скоротили до 30 хвилин.
Однак у коментарях деякі батьки описують іншу картину: у окремих класах температура була лише від 11 до +13 °C — діти сиділи на уроках у куртках і писали в рукавичках. За словами батьків, адміністрація фіксувала показники температури й радила самостійно купувати термометри для перевірки.
Батьки стверджують, що за день температура в кабінетах підвищувалася не вище +15 °C, а під час повітряних тривог більшість учнів забирали додому, бо в укриттях було ще холодніше.
У столиці батьки також інформували про випадки, коли в дитсадках не було світла та гарячих сніданків. У багатьох дошкільних закладах генераторів або немає, або вони не працюють через низку причин: недостатня потужність, затримки з закупівлею або відсутність навченої технічної бригади для підключення й обслуговування техніки.
Обухів: когенерація рік простояла «без діла»
В Обухівській громаді майже рік простоювали дві газопоршневі когенераційні установки потужністю по 1,9 МВт, які були передані в межах проєкту енергетичної безпеки за підтримки уряду США (USAID).
Факт залишається фактом: установки не запустили попри блекаути й регулярні атаки на енергосистему. Офіційні пояснення — відсутність документації, складна конфігурація мереж і необхідність додаткових погоджень з ДТЕК. Але це не змінює суті: майже рік дороге й критично важливе обладнання не працювало і не дало громаді жодного кіловата під час тривалих відключень електроенергії.
У міськраді стверджують, що установки нібито не є міні-ТЕЦ і не можуть живити житлові будинки. Однак ці агрегати передавали саме для критичної інфраструктури, а не для електропостачання житлового фонду.
Для таких об’єктів держава та міжнародні партнери роками шукають резервні джерела живлення. Проте в Обухові цей сценарій не був реалізований.
За словами секретарки Обухівської міськради Лариси Ільєнко, когенерація не могла бути підключена через непогоджену проєктно-кошторисну документацію, необхідність експертизи та модернізацію мереж.
Водночас програма USAID з енергетичної безпеки передбачає не лише передачу обладнання: у проєкті є супровід встановлення, допомога з приєднанням до мереж і навчання персоналу теплогенеруючих підприємств.
В результаті обладнання, яке мало підсилити енергетичну стійкість громади, передали до іншої — Славутича.
У міськраді підкреслюють різницю між мережами Обухова й Славутича та наголошують, що в умовах воєнного часу відмовитися від допомоги партнера не мали права.
Втім, питання залишаються: чому громада прийняла ресурс від партнерів, не маючи реальної готовності його ввести в експлуатацію; чому весь рік не було зроблено кроків для хоча б часткового запуску; і чому відразу не передали обладнання тій громаді, яка змогла б його використати.
У підсумку: замість реального посилення енергетичної безпеки громада отримала рік простою, втрачений час і ще одну історію про «технічні складнощі». Рішення передати установки іншій громаді сприймається не як приклад солідарності, а як публічне визнання управлінської неспроможності.
Цей кейс демонструє: міжнародна допомога є, ресурси доступні, блекаути посилюються, але між наданим обладнанням і реальною подачею електроенергії стоїть місцева влада, яка не змогла перетворити допомогу партнерів на працездатну інфраструктуру.
Тим часом, поки дві дорогі когенераційні установки простоювали майже рік, обухівські комунальники, підпорядковані міській раді, оголосили тендер на підрізання й кронування дерев у 2026 році. КП «Обухівтеплотрансбуд» готове заплатити за ці послуги понад 5 млн 300 тис. гривень.
Васильків: генератори для вибраних, але не для дитячої лікарні
У Василькові мешканці відкрито заявляють про вибіркове використання генераторів.
Поки частина міста залишалася без світла й опалення, у приміщенні міської ради робота, за повідомленнями місцевих, не зупинялася — генератори там запускають завчасно, ще до початку робочого дня та приїзду керівництва.
На цьому тлі особливо гостро звучать скарги на відсутність електропостачання в дитячій лікарні Василькова.
У соцмережах люди пишуть, що під час відключень медзаклад залишався без генератора, і персонал був змушений надавати допомогу в умовах обмеженого освітлення.
Мешканці ставлять запитання: де ті генератори, про які раніше звітували, і куди поділася гуманітарна допомога, яка надходила в громаду.
Також непорозуміння викликає факт, що керівництво офіційно звітувало про наявність генераторів і запасів пального, але під час реальних відключень ці ресурси виявилися недоступними або взагалі відсутніми.
- «То ж були генератори раніше. Куди поділись?»;
- «Дитина лежала, світи чим хочеш. В місті є пусті слова, а діла немає. По дорогах ходити неможливо не тощо їздити і так далі, всі сказати бояться. Під постами всі дякують, за що?»;
- «Лежала в лікарні й була в шоці, що крапельниці дітям під ліхтарик ставили!»;
- «Найцікавіше, що керівники таких обʼєктів прозвітували про наявність генераторів і запас пального. Що? Вже немає нічого, бо от все було для паперу»;
- «А де генератори від спонсорів?»;
- «Гуманітарні генератори, мабуть, не доїхали ще. Весною, коли не буде споживачів, приїдуть у лікарню!».
Паралельно депутат Васильківської міської ради Володимир Євменов повідомив, що раніше звертався з заявою до директора Національного антикорупційного бюро України Семена Кривоноса.
У зверненні йдеться про можливі порушення під час закупівлі електрогенераторів для потреб Васильківської громади — ймовірне привласнення чи розтрата майна шляхом зловживання службовим становищем в умовах воєнного стану. За цією інформацією, було зареєстровано кримінальне провадження №12023111140000311 від 13 квітня 2023 року за ознаками ч. 4 ст. 191 Кримінального кодексу України.
За даними Євменова, у матеріалах провадження йдеться про посадових осіб міської влади, зокрема міську голову Василькова Наталію Баласинович та її радника Андрія Мельника, проте, за словами заявника, досудове розслідування фактично призупинене. Наразі депутат готує нове звернення.
У підсумку область має генератори, когенераційні установки, плани та звіти, але водночас і лікарні без світла, громади без зрозумілих пояснень та обладнання від партнерів, яке роками не вводиться в експлуатацію. Складається враження, що підготовка до блекаутів часто відбувалася більше на папері, ніж у реальному житті. І поки чиновники звітують про готовність до відключень, мешканці знову переконуються: попри наявність генераторів та допомоги від партнерів, людям доводиться розраховувати насамперед на себе та власні сили.
Фото: ДСНС.
Створено за матеріалами: kyivschina24.com