Зміст:
Що вимагала петиція
У 2022 році киянин Віталій Дунюшкін зареєстрував електронну петицію з вимогою встановити більше лав на платформах столичного метро. Автор наголошував на тих станціях, де сидячих місць замало або їх практично немає. У число таких прикладів він включив станцію «Звіринецька», де лави відсутні взагалі.
Петиція зібрала необхідні 6 000 голосів, які за регламентом зобов’язують міську владу розглянути звернення. Згідно з правилами, звернення з такою підтримкою має отримати офіційну відповідь від мера міста.
Аргументи влади проти лав
Мер Віталій Кличко відхилив петицію, пояснивши це технічними обмеженнями. За його словами, додаткові лави не передбачені архітектурно-планувальними рішеннями більшості станцій метро. Офіційне обґрунтування також стверджує, що додаткові місця для сидіння можуть ускладнити рух пасажирів і перешкоджати евакуації у разі надзвичайних ситуацій.
У метрополітені додали, що встановлення лав може суперечити правилам пожежної безпеки. Схожі аргументи влада використовувала й під час відхилення інших петицій щодо підвищення комфорту в метро.
Рекламні екрани з лавами вже працюють
Водночас із 2020 року в київському метро розпочали монтаж рекламних екранів, які частково показують розклад прибуття поїздів. Перші такі екрани встановили на станції «Контрактова площа», де вони розміщені під стелею.
Пізніше на станціях «Нивки» та «Берестейська» під рекламні екрани з’явилися опори із вбудованими невеликими лавками. Ці конструкції дають змогу пасажирам присісти в очікуванні потяга, хоча офіційно їхнє призначення — забезпечення опори для рекламного обладнання.
Таким чином виходить, що встановлення лав можливе, якщо вони інтегровані в комерційну рекламну інфраструктуру, а не пропонуються окремою ініціативою задля підвищення комфорту пасажирів, підкреслюють в ГО «Пасажири Києва».
Зв’язок з рекламним бізнесом
У 2018 році журналісти BIHUS.info дослідили, хто керує рекламними площами в метрo. Результат розслідування показав, що прибуткові рекламні майданчики були фактично монополізовані компаніями, пов’язаними з тодішнім народним депутатом від БПП Сергієм Березенком.
Зокрема, компанія «Центр медіагруп», яка орендує понад дві тисячі квадратних метрів скляних поверхонь вагонів, належить Івану Березенку й Павлу Матвієнку — батьку та двоюрідному дядьку народного депутата. Посередники отримували понад 80% прибутку, орендуючи рекламні площі за заниженими тарифами, які фактично не змінювалися з 2012 року.
Постійну комісію Київської міської ради з питань транспорту, зв’язку та реклами з 2015 року очолює Олексій Окопний. За даними ЗМІ, Окопний раніше працював помічником депутата Київради Сергія Березенка. Саме ця комісія розглядає питання надання рекламних площ у метрополітені.
Чому це важливо знати
Проблема з лавами в метро демонструє можливі подвійні стандарти в роботі міської влади: те, що нібито неможливо зробити для комфорту пасажирів через «архітектурні обмеження», виявляється технічно здійсненним, коли йдеться про комерційні інтереси, зауважують в ГО «Пасажири Києва». Щодня столичною підземкою користуються сотні тисяч людей, серед яких літні громадяни, вагітні жінки та пасажири з порушенням мобільності, яким критично потрібні місця для сидіння.
Відмова задовольнити петицію підриває довіру до механізму електронних звернень, який мав би давати громадянам реальний вплив на міську політику. Коли петиції з тисячами голосів відхиляють з формальних причин, а комерційні проєкти реалізують без перешкод, це породжує питання щодо справжніх пріоритетів чиновників.
Створено за матеріалами: kyiv.news