Незважаючи на членство в НАТО, Естонія, Латвія та Литва залишаються найбільш уразливими до можливого нападу з боку Росії.
Науседа уточнив: через маленьку територію та близькість до РФ балтійські держави не мають «стратегічної глибини», подібної до України. Відстань до Балтійського моря становить лише 200 км.
Сувалкський коридор – вузька смуга, яка легко може бути заблокована російськими силами з Калінінграда та Білорусі.
“Ми говоримо про захист нашої території на певний час, а потім сподіваємось на підкріплення”, – підкреслив Науседа.
На великому полігоні НАТО в Пабраде, неподалік кордону з Росією, спостерігається зростання активності.
Між 2022 та 2025 роками там були збудовані нові військові об’єкти. Проте лідери балтійських країн готуються до можливого послаблення участі США в обороні Європи.
Науседа наголошує, що країнам Балтії необхідні плани А, Б і В, оскільки виникають запитання щодо зобов’язань США перед Європою.
“Американці можуть піти. Нам усім потрібно це усвідомити та змиритися з цим”, – висловив один із високопоставлених чиновників Балтії.
Балтійські країни можуть стати першими жертвами у разі великої ескалації. Попри гарантії НАТО, країни регіону вже зараз вимагають більше конкретики щодо захисту від союзників.