В українських та російських медіа вже декілька днів активно обговорюється інформація про, нібито, кримінальну справу проти київського міського голови Віталія Кличка. Новий керівник Офісу Генерального прокурора, Руслан Кравченко, нібито, має намір активізувати діяльність прокуратури в Києві та вручити Кличкові повідомлення про підозру. Ми спробували з’ясувати, звідки виникла ця інформація та чому вона вигідна російському режиму.
“Тиснуть своїх же”: як виглядає російський наратив
Російські ЗМІ ще на минулих вихідних почали поширювати інформацію про нібито арешт, який, за словами джерел, чекає на Віталія Кличка. Ця тема стала темою обговорення у всіх виданнях, що мають хоч якісь зв’язки з “українським питанням”. Увага до неї проявляється як з боку пропагандистів, що виїхали до Росії, так і від тих, хто знаходиться далеко від РФ.
Основні тези російської пропаганди стосуються нібито “репресій” української влади щодо опонентів. Деякі наголошують на “політичній розправі”, інші, дистанційовані від реалій, стверджують, що “Київ” тисне на “своїх”, аби зміцнитися зсередини. Про те, що ця лінія узгоджена “згори” та санкціонована Кремлем, свідчить відповідне повідомлення інформагенції ТАСС.
Зокрема, російські ЗМІ посилаються на заяву нардепки Ганни Скороход, колишньої представниці “Слуги народу”, яка повідомила про можливе вручення підозри Кличкові. Цю пропозицію вона висловила ще в інтерв’ю на каналі Ukrlife в кінці червня 2025 року, через два тижні після затвердження Руслана Кравченка на посаді Генпрокурора. Тоді вона зазначила, що це призведе до можливих політичних репресій проти опонентів.
“Вважаю, що саме його обрали на посаду генпрокурора, бо він готовий підписати такі підозри. Якщо Руслан Андрійович піде на це, влаштують “репресії” проти неприязних політиків”, – зазначила тоді Скороход.
Згодом з’явилося відео, на якому вона називає конкретні прізвища тих, кому, на її думку, можуть вручити підозри, зокрема Петра Порошенка й Володимира Кличка. Це відео було опубліковане на її YouTube-каналі, але згодом зникло як з Ukrlife, так і з її власного каналу. Після цього тема ненадовго “зависла” в Інтернеті, поки її не підхопили російські пропагандисти.
Чого не розуміють пропагандисти
Декілька джерел інформації в російському сегменті медіа почали говорити про цю ситуацію. Одним із них виявився нардеп попереднього скликання Ігор Мосійчук, котрий втік з України ще до початку повномасштабної війни. Нині вважається, що він виконує роль інформаційного рупора Кремля. Останнім часом він з’являвся на каналі у Всеволода Філімоненка, також збіглого медіа-працівника, висловлюючи ті ж тези про ймовірний арешт Кличка.
Тепер виникає питання: чому російські пропагандисти акцентують увагу на Кличкові, представляючи його як політичну marionette, яку нібито “душитиме” київська влада? Відповідь проста й водночас складна. Ворог прагне або штучно розбалансувати внутрішню політичну систему України, або, що більш вірогідно, продемонструвати її вразливість своєму “внутрішньому” споживачу. Ця мета досягається шляхом масованої пропаганди, адже чим більше джерел підхоплює брехню, тим більше вона здається правдоподібною.
Тепер щодо помилок російських пропагандистів. По-перше, росіяни проектують свої уявлення на Україну, намагаючись зрозуміти політичний процес через власний досвід і моделі управління. Вони роблять висновки про активізацію судових слідств, що пов’язані з корупцією серед київських чиновників та вважають, що це призведе до підозри для Кличка, побудовуючи логіку на підставі своїх передумов.
По-друге, росіяни вважають, що ситуація в Києві є лінійною: мовляв, ОП намагається замінити Кличка на Тимура Ткаченка. Однак в Україні справа значно складніша. Мера столиці не можливо звільнити без рішення суду або оголошення недовіри, що викликає великий опір. Кличко має багато прихильників, зокрема серед молоді, і цей фактор не можна ігнорувати.
Третій аспект – міжнародний. Мер Києва не випадково провів перші місяці 2025 року на міжнародних форумах: у Давосі, Мюнхені, Брюсселі. Він зустрічався з численними посадовцями і активно агітував за військову підтримку України. Непублічно він також намагався добитися підтримки на внутрішньоукраїнській політичній арені, що, безсумнівно, підсилює його позиції.
Ранее Кличка атакували “путінферштеєри” та журналісти, що втекли до Росії
Нагадаємо, що минулого разу, у жовтні 2024 року, Віталій Кличко став об’єктом потужної медійної атаки з боку пропутінських сил у Європі. Як раніше повідомляв Інформатор, проти нього виступали політики Бундестагу, які належали до так званих “путінферштеєрів” (з німецької – “ті, хто розуміють Путіна”). Причиною їхніх заяв стало повідомлення від розшукуваної в Україні журналістки Діани Панченко, колишньої співробітниці кількох закритих телеканалів Віктора Медведчука.
Також раніше ми повідомляли, що в партії УДАР Віталія Кличка відбувається підготовка до виборів. Це можна вважати активним набором прихильників серед молоді по всій країні. Потенційним агітаторам були запропоновані “освітні програми”, що включали безліч політичних ініціатив. Крім того, в Києві проходив онлайн-“марафон” УДАРу.