Зміст:
Мистецький проєкт, розташований у центрі Києва, у парку Шевченка навпроти червоного корпусу КНУ, запозичив концепцію з подібного проєкту у Франції. Мова йде про 5-метровий жовтий бюст Тараса Шевченка, відкритий 5 серпня 2025 року у співпраці між ГО Ukraine WOW та Міністерством закордонних справ України. Його концепція повністю повторює ідею іноземних митців, які створили схожу жовту скульптуру у місті Лілль, назвавши її “Ромі” — деякі вважали, що вона увічнює пам’ять акторки Ромі Шнейдер.
Чому “Ромі” з Лілля стала особливою
Схожість концепцій в обох проєктах видно навіть неозброєним оком. Так, статуя, яка була створена художником з Ліона Ксав’є Вейланом, була встановлена на площі перед Фландрійським вокзалом у м. Лілль (Франція) ще у вересні 2019 року. Це погруддя жінки з загадковим поглядом та руками, складеними на грудях, як ніби вітає перехожих. Як підкреслило місцеве видання La Voix Du Nord, метою проєкту було, скоріше, розпочати публічну дискусію.
Незважаючи на назву “Ромі”, за словами автора, вона не пов’язана з відомою акторкою Ромі Шнейдер, що походить з цього міста. Як зазначає він, його колишня колега по студії позувала під час створення погруддя.
Цікавим є і сам процес виготовлення скульптури. Як повідомляло місцеве медіа, Radio Contact у 2019 році, 2,9-метрове погруддя вагою 250 кг було надруковано на 3D-принтері з полістиролу й скловолокна, та обтягнуте сталевим каркасом, а зверху його пофарбували поліефірною смолою. Колір вибрали “динно-жовтий”, який запам’ятався містянам, викликавши змішані реакції — для деяких він був надто “попсовим та індустріальним”.
Чому жовтий Шевченко “дисциплінарно” не є кітчем
В українському варіанті “Ромі” зросла до 5-метрової висоти та отримала вуса. Так само, як й у Ліллі, київське погруддя викликало дискусії серед містян — одним воно подобається за свою сміливість і європейський вигляд, інші ж критикують за незвичний колір та форми. І ще, вживають термін “кітч” — попри це, декілька містян вважають, що це невірно.
“Цей жовтий Шевченко дисциплінарно не є кітчем. Велика жовта скульптура не зобов’язана бути кітчем. І жовтий колір не робить більше нічого кітчем. Кітч — це натюрморти зі сливками у вашій оселі, клейонка для столу та сувенірні магнітики на холодильнику”, – зазначив у дописі на Facebook киянин Eugene Baraban.
А сучасна художниця, мистецтвознавиця та кураторка проєктів Олена Грозовська іронізує щодо погруддя — мовляв, подейкують, що згодом інсталяція слугуватиме наземним вестибюлем до ст. м. “Тараса Шевченка” — на платформу можна буде потрапити через отвір у спині Кобзаря. Вуса, жартує Грозовська, стануть рухомими — слугуватимуть за годинникові стрілки.
“Якщо серйозно, то все це настільки погано, що навіть добре”, – підкреслює мисткиня.
У Києві статуя також є комерційним проектом, тому творці отримали прибуток від рекламодавця. Всередині неї знаходиться інтерактивна виставка: заглянувши у вічко, можна побачити монументи Тарасу Шевченку, встановлені за кордоном, та, щоб потрапити всередину, потрібно прикласти картку однієї зі світових компаній з виробництва банківських карток.
Хто ж “запозичив” концепцію та колір скульптури
Хто ж несе відповідальність за плагіат у випадку з київським погруддям? Як зазначив Інформатор, проєкт був розроблений ГО Ukraine WOW у партнерстві з Міністерством закордонних справ України. У самій організації назвали імена митців, які долучилися до створення Шевченка: насамперед, це Сергій Западня, автор художньої концепції. Юлія Шиленко, головна хранителька фондів Національного музею Тараса Шевченка, відповідала за “наукову консультацію”, але основна ідея належить саме Западні.
Він досить відомий художник — роботи Сергія Западні експонуються в аукціонних будинках України, а його арт-проєкти здобувають нагороди на європейських та світових художніх платформах. Він був членом української групи “Йод”, є одним із найвідоміших митців на батьківщині. Також він відзначався створенням політкоректного мистецтва “на злобу дня”.
У 2014 році він провів виставку “Вид на Крим” у столичній галереї “Карась”, а у 2022 році “зібрав образ героя” у проєкті “Нескорені”. Це мистецтво можна додати до нинішнього жовтого Шевченка — де ще краще розмістити “політкоректне мистецтво”, як не між скульптурою Тараса Шевченка у парку Шевченка та “червоним” корпусом КНУ імені Тараса Шевченка.
Цікаво також, хто виступив промоутерами політкоректного мистецтва та хто, імовірно, відбирав ескізи і погоджував їх із замовником (нагадуємо, ним є всесвітньо відома компанія, що виробляє банківські картки). Це ГО Ukraine WOW, її засновниці — Ярослава Гресь та Юлія Соловій. Обидві вже доволі відомі у київських колах, займаючись PR, а також залучені до мистецьких ініціатив, пов’язаних з владою.
Гресь і Соловій мали тісні зв’язки з ініціативою українського президента, фандрейзинговою платформою UNITED24 (до 2024 року Гресь була її координаторкою, а Соловій — очолювала відділ партнерств). Платформа збирає кошти на відновлення України та популяризує країну, її амбасадорами є сер Річард Бренсон, Марк Гемілл, Алісса Мілано, Барбара Стрейзанд, Френсіс Фукуяма, Лієв Шрайбер та гурт Imagine Dragons. Обидві також мають відношення до PR-агенції Gres Todorchuk (Ярослава Гресь — керівна партнерка, Юлія Соловій — креативниця та кураторка проєктів).
Жовтий Шевченко, Хмара й Стіна щастя: актуальні арт-проєкти літа 2025 у Києві
Нагадаємо, що 5 серпня 2025 року у середмісті Києва відбулося відкриття 5-метрового бюста Тараса Шевченка. Всередині інтерактивної інсталяції розміщені вічка, що дозволяють потрапити у 80 локацій по всьому світу, де присутні памʼятники Шевченку, і переглянути навколо через його погляд. Інсталяція працюватиме до 15 серпня, таким чином всі охочі матимуть можливість оцінити світ очима Кобзаря.
Також ми писали, що в центрі Києва на Софійській площі презентували великий арт-об’єкт, що стане “офіційним” представником України на міжнародному фестивалі Burning Man 2025 у США. Його форма стилізована під дитячий малюнок грозової хмари (проста, але тревожна), а інсталяція час від часу “оживає” спалахами блискавки та гуркотом грому. Меседж простий: світ має бути готовим до небезпек та викликів, такою є й назва хмари-інсталяції — “Get Ready!”
Також розповідали, що на Контрактовій площі зʼявилася “Стіна щастя” — інтерактивну інсталяцію, що змінюватимуть самі кияни. Автором незвичайного арт-об’єкту є відомий данський художник Томас Дамбо, а встановлення стало частиною створення інноваційного простору TORV Kyiv.