Обстріли Києва стають дедалі агресивнішими – під вогнем опиняються райони, де раніше було відносно спокійно. Люди, які раніше залишалися вдома, тепер намагаються знайти укриття, але це часто не приносить успіху. Тим часом влада планує витратити мільйони гривень на інформаційні кампанії, але кількість укриттів не збільшується, а їхній стан залишається незадовільним.
Після серії потужних повітряних атак 17 та 23 червня мешканці столиці звертаються до голови КМВА Тимура Ткаченка через його сторінку у Facebook. Вони піднімають актуальне питання – наявність або відсутність укриттів у спальних районах і приватному секторі. Люди стверджують, що навіть прості запити не отримують належної реакції.
“Я живу в приватному секторі (вул. 10-а Лугова Дарницького району, садове товариство Нижні Сади 2), до найближчого укриття 5 км (м. Славутич). Я вже давно подала скаргу через Київ Цифровий, жодної реакції. Регулярно знаходимо залишки після роботи ППО. У сусіда в 50 метрах від нас пробило дах. Куди нам ховатися, і хто несе відповідальність у разі прильоту?” – написала під постом Ткаченка Діана Сироткіна.
Інші коментатори зауважують, що багато людей просто не знають, де знаходиться найближче укриття, і можливостей дізнатися це немає. Адже немає вказівників, які, згідно з нормами ГО, повинні бути на вулицях, де розташовані бомбосховища. Якщо тривога застає в незнайомому районі, люди не знають, куди бігти – інформація абсолютно відсутня.
Деякі звернення стосуються колишніх сховищ, які були закриті або виключені з офіційних списків. Це стосується як правого, так і лівого берега.
“У Печерському районі підвали, що в 2014 році були в переліку укриттів, залишаються зачиненими та вилучені з переліку в 20-ті роки… Літні люди та хворі просто сидять вдома”, – зазначає киянка Наталія Вергілес.
Мешканці столиці вважають, що настав час обладнати бомбосховища у кожному дворі – “інакше не виживемо”. Тепер варто встановити тимчасові залізобетонні укриття, хоча міська влада з незрозумілих причин уже кілька років ухиляється від їхнього створення. Але кияни продовжують звертатися саме до Ткаченка, який на початку 2025 року публічно обіцяв зробити укриття одним з головних пріоритетів своєї роботи.
Нагадаємо, він критикував Кличка ще на початку 2024 року, коли був заступником міністра з питань стратегічних галузей промисловості України. Тоді Ткаченко заявляв, що Київ – єдине місто, яке ігнорує урядові наради щодо укриттів, і міський голова Віталій Кличко жодного разу на них не з’явився.
Ставши головою КМВА, Ткаченко підкреслив, що питання укриттів є критично важливим. Він звернув увагу на повільну реакцію на скарги в додатку “Київ Цифровий”, про що й далі скаржаться кияни, і доручив створити чат-бот для покращення зворотного зв’язку. Також КМДА, за його дорученням, витратила 345 тисяч гривень на інформаційну кампанію з популяризації укриттів.
Проте, як зазначають містяни, можна скільки завгодно друкувати наліпки і запускати таргетовану рекламу, але без відкритих, облаштованих і помітних укриттів ці заходи не принесуть ніякого результату. За словами киян, проблема укриттів стає об’єктом політичного протистояння КМВА з КМДА – за безпеку людей хтось має відповідати. За законом, це зона відповідальності районних держадміністрацій, які в умовах воєнного часу підпорядковуються військовій адміністрації міста. Крім того, кияни пам’ятають, що саме Ткаченко на початку року обіцяв навести лад зі станом, кількістю та доступністю укриттів.
Ткаченко знайшов, де взяти маневрений фонд квартир для киян та ВПО
Нещодавно було повідомлено, що Агенція з розшуку та менеджменту активів (АРМА) спільно з КМВА розробляють механізм передачі арештованих квартир, що належать Агенції, для потреб міста. Це стосується розселення внутрішньо переміщених осіб (ВПО), а також тих киян, які втратили свої оселі внаслідок війни. Якщо в столиці проект покаже результати, його масштабують також на інші регіони.
Також ми повідомили, що в Києві стартував пілотний проект із навчання старшокласників навичкам домедичної допомоги. Ініціатива реалізується спільно з Київською міською військовою адміністрацією та благодійним фондом “Соломʼянські котики”. Ця волонтерська організація виникла на початку повномасштабної війни на базі громадської приймальні депутата Київради від “Слуги народу” та в.о. ректора КАІ Ксенії Семенової.