Зміст:
Чому це відбувається
Від початку зимового сезону 2025–2026 років у Києві розгорнулася найгостріша енергетична криза з моменту повномасштабного вторгнення Росії. Серія масованих ударів по енергетичній інфраструктурі столиці та області мала на меті залишити мільйони людей без електроенергії, тепла та водопостачання в найхолодніший період року.
Перший потужний удар стався 27 грудня 2025 року, коли були пошкоджені ключові енергетичні об’єкти — Київська ГЕС, ТЕЦ-5, ТЕЦ-6, Дарницька й Трипільська ТЕЦ. Наслідком цих атак став критичний дефіцит генеруючих потужностей і проблеми з централізованим теплопостачанням у столичному регіоні.
Ситуація ускладнилася після повторних ударів 9 та 20 січня 2026 року. Після першого раунду атак близько 6000 багатоповерхівок Києва залишилися без опалення. Енергетики та комунальні служби працювали цілодобово, і до 17 січня тепло вдалося відновити майже у всіх постраждалих будинках.
Проте 20 січня Росія нанесла ще один удар по енергооб’єктах столиці, у результаті чого без опалення знову опинилися 5635 багатоповерхівок — майже 80% із тих будинків, де опалення нещодавно повернули. Така циклічність атак значно ускладнює виконання робіт з відновлення інфраструктури.
Відновлення критично важливих об’єктів відбувається в надзвичайно складних умовах. Аварійно-ремонтні бригади виконують роботи за температури нижче нуля і під постійною загрозою нових ракетних ударів. Додаткове навантаження створює зношеність внутрішніх мереж багатоповерхівок та масове використання електрообігрівачів мешканцями, які залишилися без централізованого опалення.
Хто відповідає
Координацію робіт із ліквідації наслідків надзвичайної ситуації в енергетиці здійснює спеціальний Штаб під керівництвом міністра енергетики Дениса Шмигаля. Цей центральний орган приймає рішення щодо розподілу ресурсів, залучення додаткових бригад і надання фінансової підтримки працівникам.
У межах міста оперативне управління відновлювальними роботами покладено на Київську міську військову адміністрацію під головуванням Тимура Ткаченка. КМВА відповідає за координацію робіт у межах столиці, комунікацію з мешканцями та взаємодію з відповідними службами.
Безпосереднє виконання відновлювальних робіт забезпечують фахівці комунального підприємства «Київтеплоенерго», керуючі компанії, енергетична компанія ДТЕК, рятувальники Київської аварійно-рятувальної служби (КАРС). До робіт також залучені додаткові бригади з інших регіонів України й фахівці від «Укрзалізниці».
За даними КМВА, у січні місто здійснило значні виплати тим, хто працював над відновленням інфраструктури. КП «Київтеплоенерго» перерахувало 44 мільйони гривень працівникам, які повертали тепло та інші послуги киянам. Транспортні підрозділи отримали загалом 8,3 мільйона гривень. Рятувальники служби КАРС були винагороджені на суму 870 тисяч гривень, а керуючі компанії виплатили майже 30 мільйонів гривень понад 1100 працівникам, які цілодобово ліквідовують аварії в міських мережах.
Що роблять зараз
Станом на середину лютого в столиці працює понад 160 аварійно-ремонтних бригад, які безперервно ліквідовують наслідки російських ударів. За словами Тимура Ткаченка, місто отримало допомогу від держави та міжнародних партнерів, що допомагає пришвидшити відновлення.
«Уряд ухвалив низку невідкладних рішень — від виплат працівникам і програм фінансування обладнання до мобілізації міжнародної допомоги. Це вирішальні кроки, що нас підтримують», — наголосив очільник КМВА.
Головний фокус робіт зараз — перезапуск систем подачі теплоносія в будинки на Троєщині та прилеглих районах. У межах окремих кварталів спеціалісти перевіряють, чи теплоносій іде до всіх будинків, та проводять процедури спуску повітря з радіаторів. Такі операції технічно складні й вимагають інспекції кожної системи окремо.
Київ також отримав значну матеріальну допомогу від міжнародних партнерів: місто отримало велику кількість генераторів і іншого енергетичного обладнання. Київська міська рада сформувала пакет заходів для підтримки інфраструктури, мешканців і працівників комунальних служб.
На державному рівні ухвалено важливе рішення про фінансову підтримку тих, хто рятує критичні об’єкти. 23 січня президент України Володимир Зеленський оголосив, що працівники аварійно-ремонтних бригад отримають державну допомогу — по 20 тисяч гривень щомісяця за січень, лютий та березень 2026 року. Ця виплата стосується працівників паливно-енергетичного комплексу, житлово-комунального господарства та «Укрзалізниці» незалежно від форми власності — від бригадирів до рядових фахівців, безпосередньо залучених до відновлювальних робіт.
Чому це важливо знати
Додаткові виплати працівникам аварійно-ремонтних бригад — не лише фінансова підтримка, а й визнання їхньої надзвичайно важливої праці в екстремальних умовах. Енергетики, тепловики, газовики, комунальники та залізничники ризикують життям, працюючи під загрозою нових ударів, у мороз та без вихідних.
Ситуація з опаленням і електропостачанням у Києві залишається напруженою навіть після тижнів інтенсивної роботи. Від швидкості й якості відновлювальних робіт залежить комфорт і безпека сотень тисяч мешканців столиці, особливо під час зимових морозів і регулярних відключень електроенергії.
Фахівці стикаються з труднощами не лише через погодні умови й ризик обстрілів. Як зазначив член комітету Верховної Ради з питань енергетики Сергій Нагорняк, основна проблема в тому, що одразу почати відновлювальні роботи після атаки фізично неможливо, бо російські удари спрямовані не лише на об’єкти, а й на людей, які їх ремонтують. Ремонтні бригади перебувають під загрозою нових ударів під час робіт на пошкоджених ділянках.
Механізм отримання державної допомоги спроєктовано максимально просто та зручно. Створено Єдиний перелік підприємств, що виконують відновлювальні роботи. Заявки зі списками працівників подають онлайн через застосунок «Дія». Після цього кожен працівник отримує повідомлення через «Дію» або SMS про право на отримання допомоги, а кошти перераховуються на діючі банківські рахунки в наступному місяці після виконаних робіт.
Перші нарахування мають бути здійснені до кінця лютого за січневі роботи. Фінансування програми на 2026 рік здійснюється за рахунок коштів резервного фонду державного бюджету. За інформацією Міністерства розвитку громад та територій, до програми наразі включено 157 підприємств тепло- та водопостачання й водовідведення (приблизно 6500 комунальників), а також 623 працівники «Укрзалізниці».
Раніше ми писали
Ми систематично висвітлюємо ситуацію з енергопостачанням у столиці та роботу служб, що забезпечують життєдіяльність міста. У січні повідомляли про скасування графіків відключень електроенергії в Києві після нічних атак на енергетичну інфраструктуру й запровадження екстрених вимкнень без попереднього розкладу.
Також інформували про першу партію енергетичного обладнання з Німеччини, яку Київ отримав у межах зимового пакета допомоги на суму 120 мільйонів євро. Ця міжнародна підтримка відіграє ключову роль у відновленні енергосистеми столиці після масованих атак.
Створено за матеріалами: kyiv.news