Київ на межі: перебої з водопостачанням можуть спричинити спалах епідемії

Київ опинився на порозі можливого спалаху кишкових інфекцій через перебої з водою.

Стан мереж водопостачання та каналізації в столиці може стрімко погіршитися, що створює реальну загрозу для здоров’я мешканців. Недостатній доступ до чистої води й нормальної системи відведення стоків підвищує ризик інфекцій і проблем із санітарією.

Мер Києва Віталій Кличко попереджав про можливі наслідки:

«Якщо перебої з водою та каналізацією триватимуть, місто може зіткнутися не лише з побутовими незручностями, а й із реальним ризиком спалахів інфекційних захворювань».

Чому Київ опинився під загрозою

• Пошкодження інфраструктури внаслідок російських атак підривають стабільну роботу водопостачання та систем каналізації.
• Відсутність базових можливостей для гігієни — регулярного доступу до чистої води та санітарних умов — створює сприятливе середовище для поширення інфекцій.
• Найбільшою небезпекою є гострі кишкові інфекції: поодинокі випадки вже зафіксовані, і за сприятливих умов для збудників вони можуть перерости в масові спалахи.

Що кажуть фахівці

У повідомленні Державної установи “Київський міський центр контролю профілактики хвороб МОЗ” наголошується на ризиках для санітарно-епідемічної обстановки:

«Відсутність централізованого водопостачання та каналізації, а також обмежений доступ населення до чистої води й умов для дотримання гігієни може ускладнити санітарно-епідемічну ситуацію та спричинити виникнення й поширення інфекційних хвороб, у тому числі гострих кишкових інфекцій».

Паралельні загрози

• Підвищення захворюваності на грип та ГРВІ: на четвертому тижні 2026 року у Києві захворіли понад 10 тисяч осіб — це на 8,5% більше порівняно з попереднім тижнем.
• Медики застерігають, що навіть поодинокі випадки кишкових інфекцій можуть швидко розростися в масові спалахи за відсутності належного водопостачання та умов гігієни.

Мешканців закликають зберігати спокій, дотримуватися простих правил гігієни — регулярного миття рук, використання кип’яченої або бутильованої води там, де є сумніви щодо її якості, а також слідкувати за офіційними повідомленнями медичних та міських служб. Водночас наголошують, що відповідальність за руйнування інфраструктури, які спричиняють ці ризики, несе сторона-агресор, що систематично атакує об’єкти життєзабезпечення.