Зміст:
Що ухвалили 18 грудня
Київська міська рада підтримала декомунізацію 15 об’єктів, серед яких — Житній ринок на Подолі. Проєкт передбачає зняття з металевого панно «Із варяг у греки» елементів із назвами російських міст.
Найбільш гострим залишається те, що металеве панно внесене до предмета охорони пам’ятки, яку КМДА включила до переліку щойно виявлених об’єктів культурної спадщини 30 липня 2025 року. На засіданні не розглядали питання про можливий продаж або оренду ринку, яке піднімав активіст Дмитро Перов 16 грудня — можливо, його знову зняли з порядку денного, як це сталося 4 грудня.
Юридичні колізії навколо охорони
Житній ринок опинився в правовому вакуумі через три основні протиріччя.
По-перше, попри те що КМДА зафіксувала будівлю як щойно виявлений об’єкт, Міністерство культури поки не надало їй офіційного пам’яткоохоронного статусу. Формулювання про «предмет охорони», яке запропонувала КМДА, дозволяє вносити «корективи» під час реставрації, що суперечить базовим вимогам охорони культурної спадщини.
- По-друге, норми закону про декомунізацію не означають автоматичне знищення творів монументального мистецтва. Якщо об’єкт має художню цінність, допускається його контекстуалізація замість повного демонтажу. Наразі невідомо, чи планують демонтувати лише написи з назвами міст, чи збираються прибрати ціле панно.
- По-третє, у разі продажу ринку проєкт договору не передбачає обов’язків щодо реставрації. Стаття 23 Закону «Про охорону культурної спадщини» забороняє продаж навіть щойно виявлених об’єктів без укладення охоронного договору.
«Предмет охорони має фіксувати цінність об’єкта, а не дозволяти зміни залежно від ступеня руйнування», — пояснює експертка з культурної спадщини Олена Борисова у своєму Facebook.
Бессарабський ринок як застереження
10 грудня після реконструкції знову відкрився Бессарабський ринок — замість традиційного ринку кияни побачили фудкорт на 400 місць із 17 фудкорнерами та баром. Загальний обсяг інвестицій становив приблизно $3,5 млн.
Проєкт зазнав критики з боку громадських активістів як нелегітимний.
«Мінкульт не погоджував реконструкцію пам’ятки національного значення, а КМДА, наче дає майбутньому власнику чітке керівництво», — прокоментував Дмитро Перов.
Експерти побоюються, що подібна практика може повторитися з Житнім ринком: продаж без чітких зобов’язань може призвести до втрати історичної автентичності будівлі.
Житній ринок — один із найстаріших на території столиці: торгові операції на цьому місці відбувалися ще з XV століття. Сучасна споруда 1980 року на момент відкриття була одним із найбільших критих ринків у Європі та мала близько 1350 торгових місць.
Що буде далі
Питання можливого продажу Житнього ринку може повернутися на розгляд наступного засідання Київської міської ради. Олена Борисова має намір направити офіційний запит до Департаменту охорони культурної спадщини КМДА з проханням уточнити предмет охорони. Громадська ініціатива «Житній буде жити» пропонує альтернативу приватизації — модель державно-приватного партнерства, яка дозволить зберегти історичну цінність об’єкта.
Кияни можуть впливати на рішення через петиції, звернення до депутатів Київради та участь у громадських обговореннях. Питання майбутнього історичних ринків залишається одним із найрезонансніших для столичної громади.
Чому це важливо знати
Житній ринок — не просто торгова локація, а складова історії Подолу і всього Києва. Прийняття рішень щодо декомунізації без чітко оформленого охоронного статусу створює ризик, що історичні елементи будуть втрачені під приводом «коригувань». Досвід з Бессарабським ринком демонструє: без надійних юридичних гарантій реконструкція може позбавити пам’ятку її автентичності.
Мешканцям столиці важливо усвідомлювати юридичні протиріччя навколо збереження історичної спадщини, адже рішення Київради формують обличчя міста на десятиліття вперед. Житній ринок може стати як прикладом вдалої охорони історичної спадщини, так і прикладом її втрати.
Створено за матеріалами: kyiv.news