Зміст:
Що передбачає проєкт рішення Київради
У проєкті рішення йдеться про те, що Київрада має визнати виправданим залучення кредитних ресурсів від міжнародних фінансових організацій для будівництва Подільсько-Вигурівської лінії Київського метрополітену — від Кільцевої дороги до житлового масиву Вигурівщина‑Троєщина з електродепо. Виконавчому органу Київської міської ради доручать провести переговори з міжнародними фінансовими інституціями, звернутися по технічну підтримку та залучити консультанта з проєктного моніторингу.
Документ спирається на розпорядження КМДА від 20 липня 2004 року № 1312. Проєктна документація була завершена у 2012 році, а техніко‑економічне обґрунтування підготовлене ще в 1993 році. Контроль за виконанням рішення покладається на постійну комісію Київради з питань місцевого самоврядування та зовнішніх зв’язків під головуванням Юлії Ярмоленко. Проєкт рішення подано підписом міського голови Віталія Кличка та погоджено з першим заступником голови КМДА Миколою Поворозніком, директором Департаменту фінансів Володимиром Репіком і директором Департаменту транспортної інфраструктури Русланом Кандибором.
Чому громадські активісти виступають проти кредиту
Громадська організація «Пасажири Києва» назвала ідею брати кредит на будівництво метро марнотратною під час повномасштабної війни. На їхню думку, зараз немає процедурної потреби ухвалювати таке рішення саме в Київраді: сесією, за їх словами, зазвичай лише схвалюють кредитні угоди, а не починають пошук кредитора. Наразі кредитор для проєкту офіційно не визначений.
Активісти звертають увагу, що пропонований кредит стосується проєкту, підготовленого 13 років тому, який базується на техніко‑економічному обґрунтуванні віком понад 30 років і на технологіях, що вже були частково застарілими під час розробки проєктної документації у 2012 році. Організація також зауважує, що одним із можливих мотивів такого рішення може бути перешкоджання залученню фінансів на будівництво трамвайної лінії через Подільський міст — варіанту, який свого часу пропонував Світовий банк як дешевшу альтернативу метро.
Що рекомендував Світовий банк замість метро
Згідно з розрахунками Світового банку 2020 року, для Троєщини більш доцільним було б продовжити лінію швидкісного трамвая на правий берег Дніпра до станції метро «Лук’янівська». Експерти банку дійшли висновку, що метро на Троєщину може генерувати великі збитки через низький пасажиропотік у масштабах метрополітену; як приклад наводилися збитки метрополітену в місті Дніпро.
Світовий банк також вказав на ключовий ризик — високу вартість проєкту, яка в теорії може призвести до фінансових проблем для міста або значно обмежити можливості Києва фінансувати освіту й охорону здоров’я. Метро — дуже дорогий вид транспорту не тільки в будівництві, а й в щоденній експлуатації, і компенсувати ці витрати лише за рахунок тарифів доволі складно.
Бахматов називає метро на Троєщину міфом
Голова Деснянської райдержадміністрації Максим Бахматов 25 березня опублікував відеозвернення, у якому охарактеризував ідею метро на Троєщину як великий обман, який політики продають мешканцям вже понад 30 років. За його словами, обіцянки про метро стали мемом, яким сміються навіть великі бренди. У своєму дописі Бахматов іронічно прив’язав це до дати 1 квітня 2026 року.
Раніше Бахматов наголошував, що мешканці Троєщини досі не мають належного транспортного зв’язку з центром Києва, і район потребує першочергових інвестицій у альтернативні джерела енергії. Голова Деснянської РДА давно критикує відсутність комплексної стратегії розвитку найбільшого житлового масиву столиці. На Троєщині мешкає понад 300 тисяч людей, які щодня стикаються з проблемами транспорту.
Чому фінансування проєкту виглядає нереалістичним
Активісти зауважують, що сподіватися отримати кредит у розмірі 1,5 млрд євро за нинішніх умов виглядає малоймовірно через значний дефіцит державного бюджету. Без державних гарантій міжнародні фінансові організації зазвичай не надають містам таких великих позик, а держава наразі не може гарантувати їх через видатки на оборону та військове виробництво.
Водночас міська влада розробила План стійкості критичної інфраструктури Києва, для реалізації якого потрібно більше 1 млрд доларів — приблизно 62 млрд грн. Взимку 2025–2026 року Троєщина неодноразово залишалася без теплопостачання через пошкодження ТЕЦ‑6 унаслідок російських ударів, понад 600 будинків потребували екстреної допомоги. Бахматов оцінив необхідні інвестиції для створення альтернативних джерел тепла та електропостачання для Деснянського району у 8–10 млрд грн — суму, порівнянну з вартістю будівництва однієї дорожньої розв’язки.
Раніше ми писали
У лютому 2026 року кияни обирали назву для нової станції метро на Виноградарі, де зараз активно триває будівництво. За попередніми оцінками, реалізація метро на Троєщину коштуватиме Києву близько 68 мільярдів гривень. Депутат Київради Аміджан Перов також закликав не підтримувати цей проєкт рішення, назвавши його «невідкладним лише на папері».
Створено за матеріалами: kyiv.news