Київрада закликає державу відшкодувати збитки Київміськбуду — 120 будинків залишаються замороженими

Як «Київміськбуд» взяв на себе державні зобов’язання

У 2020 році уряд передав «Київміськбуду» незавершені об’єкти корпорації «Укрбуд» — державного будівельного підприємства, через проблеми якого тисячі інвесторів опинилися без житла. Відтоді «Київміськбуд» виконував роль санатора: добудовував житлові комплекси, захищаючи права людей, що вклали власні кошти у квартири.

Голова профільної комісії Київради Олександр Бродський наголошує, що компанія взяла на себе обов’язки, які спочатку мала виконати держава. Через це міська рада вважає, що покривати збитки від добудови має державний бюджет, а не міський чи самі інвестори. За словами Бродського, «Київміськбуд» докладав максимальних зусиль навіть у складних умовах, але без системної державної підтримки продовження робіт стає неможливим.

Чому будівництво зупинилося після 2022 року

Повномасштабна війна суттєво ускладнила умови для будівництва: знизилася платоспроможність покупців, зросли ціни на будівельні матеріали та підрядні послуги, а попит на первинну нерухомість значно впав. Через це частина проєктів стала економічно невигідною, і «Київміськбуд» вимушено призупинив роботи на низці майданчиків.

Ситуація виходила за межі переговорів: інвестори збиралися під стінами Київради з вимогою відновити будівництво. Люди, які роками чекають на свої квартири і не можуть ані отримати житло, ані повернути кошти, влаштовували масові акції. Міська влада шукала шляхи вирішення, однак без фінансової допомоги держави впоратися самостійно було неможливо.

Сумарні заплановані збитки «Київміськбуду» внаслідок виконання зобов’язань «Укрбуду» є значними. У зверненні не вказано конкретної суми, але масштаби проблеми очевидні: 24 будівельні майданчики, понад 120 багатоповерхових будинків та майже 549 тисяч квадратних метрів житлової площі.

Чого саме просить Київрада у держави

У своєму зверненні до Верховної Ради та Кабінету Міністрів Київрада запропонувала розглянути чотири механізми підтримки.

Компенсація збитків — відшкодування запланованих втрат «Київміськбуду» за рахунок державного бюджету. Оскільки передача об’єктів «Укрбуду» відбулася за рішенням уряду, логічно, що і витрати на їх завершення мають покриватися за державний кошт.

Пільгове кредитування — доступ до державних кредитів з низькими відсотковими ставками, щоб відновити роботу на заморожених майданчиках без додаткового навантаження на міський бюджет.

Додаткові джерела фінансування — залучення коштів із позабюджетних фондів або міжнародних програм відновлення, які вже діють в Україні й можуть бути спрямовані на добудову проблемних об’єктів.

Житло для військових — держава могла б придбати квартири в об’єктах «Київміськбуду» для забезпечення житлом військовослужбовців та їхніх сімей. Це вирішило б дві проблеми одночасно: сприяло б завершенню будівництва та закривало б дефіцит житла для ЗСУ.

Що далі з замороженими об’єктами

Звернення Київради — початок переговорного процесу, а не остаточне рішення. Документ тепер направлять до Верховної Ради та Кабінету Міністрів, де депутати й чиновники повинні розглянути запропоновані механізми підтримки. Поки що немає конкретних термінів або обов’язків зі сторони державних інституцій.

Від результатів цих переговорів залежить доля понад 120 будинків і сотень тисяч квадратних метрів житла. Серед тих, хто чекає на ключі від квартир, — не лише цивільні інвестори, а й родини військовослужбовців, яким держава обіцяла забезпечити житлом. Якщо держава не відреагує в найближчі місяці, частина об’єктів може залишитися замороженою на невизначений час.

Нагадаємо, що «Укрбуд» — державна будівельна корпорація, яка у 2019–2020 роках опинилася в центрі масштабного скандалу: тисячі українців, що інвестували в будівництво квартир, залишилися без житла і без повернення коштів. Уряд вирішив передати проблемні об’єкти «Київміськбуду», але не забезпечив достатнім фінансуванням для їх завершення.

Чому це важливо

Історія з «Київміськбудом» демонструє, як рішення уряду 2020 року перетворилося на фінансове навантаження для міського підприємства в умовах війни. Якщо держава не відреагує, тисячі киян ризикують і надалі роками чекати на завершення будинків без чітких строків. Рішення Київради — перший офіційний крок до системного вирішення проблеми, і від реакції Верховної Ради та Кабінету Міністрів залежить, чи стане воно реальним інструментом допомоги інвесторам.

Раніше повідомляли

Як повідомлялося раніше, у 2025 році в Білій Церкві на Київщині планують збудувати житловий квартал на 1000 квартир для переселенців із Маріуполя — ще один приклад державних зусиль у вирішенні житлового дефіциту, що загострився під час війни.