Зміст:
Київщина знову опинилася в епіцентрі гучних скандалів. Поки держава протистоїть зовнішній агресії, на місцях вибухають історії про багатомільйонні «відкати», земельні оборудки, рейдерські захоплення, кумівство, фіктивне волонтерство та цинічні застілля в день жалоби.
У низці таких справ фігурують міністри, високопосадовці, міські голови, депутати, «активісти» та люди, які роками користувалися відчуттям безкарності. НАБУ викриває тіньові схеми управління стратегічними підприємствами, суди відсторонюють очільників міст, а журналістські розслідування змушують приймати кадрові рішення. Частина резонансних історій досі перебуває в «сірій зоні» — без остаточних вироків, проте з потужним суспільним резонансом.
Редакція зібрала ТОП-10 найрезонансніших скандалів — випадків, що стали символами зловживань, жадібності та етичного занепаду у владних інституціях. Від масштабних корупційних схем на сотні мільйонів гривень до локальних конфліктів, що відкрили справжні правила гри на місцях.
«Золото» для контрагентів: НАБУ розкрила масштабну корупційну схему в «Енергоатомі»
На першому місці нашого антирейтингу — масштабна корупційна схема в державній компанії «Енергоатом», яку розкрили детективи Національного антикорупційного бюро.
За матеріалами слідства, посадовці та пов’язані з ними особи систематично отримували неправомірну вигоду від підрядників у розмірі від 10% до 15% вартості контрактів. Всередині групи цю практику називали «шлагбаум»: фактично сторонні неофіційні керівники впливали на діяльність стратегічного підприємства з річним доходом понад 200 млрд грн.
За версією НАБУ, у схемі брали участь:
- Ігор Миронюк — колишній заступник голови Фонду держмайна та радник міністра енергетики;
- Дмитро Басов — колишній виконавчий директор з фізичного захисту та безпеки «Енергоатому»;
- Тимур Міндіч — бізнесмен і, за версією слідства, керівник злочинної організації, близький до вищих політичних кіл;
- ще четверо працівників бек-офісу, які займалися легалізацією коштів.
Ці люди, як стверджують слідчі, контролювали кадрові призначення, державні закупівлі та рух коштів, використовуючи вплив у міністерстві та компанії.
Розслідування тривало понад півтора року під кодовою назвою «Мідас». Детективи зафіксували понад тисячу годин розмов, у яких «смотрящі» вирішували питання розподілу контрактів і блокування виплат. Вранці 10 листопада відбулися десятки обшуків у фігурантів, зокрема в бізнесмена Тимура Міндіча, у міністра юстиції Германа Галущенка та в офісах, пов’язаних із «Енергоатомом».
Внаслідок цих подій уряд тимчасово відсторонив міністра юстиції Галущенка від виконання обов’язків, а міністерка енергетики Світлана Гринчук подала у відставку через звинувачення щодо нічних візитів до міністра юстиції. Гринчук запевнила, що не порушувала закон і подякувала команді за можливість працювати на користь держави.
Масштаб справи та залучення високопосадовців зробили її найгучнішим корупційним скандалом року.
Чернишов під прицілом НАБУ: від «Династії» до мільйонної застави
Колишнього віцепрем’єра та міністра національної єдності Олексія Чернишова підозрюють у відмиванні коштів через елітне котеджне містечко «Династія» в Козині. НАБУ та САП провели обшуки, вилучили техніку і призначили експертизи — детективи перевіряють, чи набули Чернишов та його дружина нерухомість через підконтрольні структури, зокрема ТОВ «Блум Девелопмент» та ЖБК «Сонячний Берег».
Слідство зазначає, що сукупний дохід подружжя за 2019–2024 роки склав понад 106 млн грн, тоді як вартість одного з будинків оцінюють більш ніж у 410 млн грн — що потрапляє під визначення «особливо великого розміру».
Чернишова підозрюють у незаконному збагаченні та зловживанні службовим становищем під час керівництва Мінрегіоном (2020–2022 рр.). Слідство інкримінує отримання понад 1,2 млн дол. і майже 100 тис. євро готівкою через «пральні» схеми, частина траншів нібито проходила через дружину.
Є й аудіоматеріали, пов’язані з так званими «плівками Міндіча», де нібито звучать прізвища, що підлягають перевірці. Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід — тримання під вартою з альтернативою застави 51,6 млн грн, яку вже внесли двоє осіб: Андрій Процик та Ірина Федорович.
Чернишов заперечує провину та ставить під сумнів достовірність аудіозаписів. Розслідування триває; за наявності обвинувального вироку йому загрожують 5–10 років ув’язнення та заборона обіймати посади до трьох років.
Операція «Чисте місто» у КМДА: масштабна справа про земельну корупцію
На третій позиції — операція «Чисте місто», яку спільно проводять НАБУ та Спеціалізована антикорупційна прокуратура щодо злочинної організації, причетної до земельної корупції в Київській міській раді.
Серед фігурантів — Денис Комарницький, якого в медіа називають «смотрящим за Києвом». За даними слідства, у 2023–2024 роках колишній заступник КМДА та його спільники намагалися заволодіти двома земельними ділянками у столиці на суму понад 19,5 млн грн.
За версією правоохоронців, фігуранти реєстрували нерухомість на підставних осіб, зводили примітивні споруди, виготовляли технічні паспорти й подавали документи до КМДА, аби взяти землю під контроль.
Слідство також зазначає, що підозрювані виплачували кошти представникам правоохоронних і контролюючих органів, щоб приховати самочинне будівництво. Досудове розслідування триває: у справі дев’ять підозрюваних, двоє вже постали перед судом, а щодо одного ухвалено обвинувальний вирок.
Попередні оцінки вказують на збитки територіальній громаді, що перевищують 19,5 млн грн. Операцію «Чисте місто» вважають однією з найбільших антикорупційних справ останніх років у столиці.
Законопроєкт про НАБУ і САП: політична драма на державному рівні
У центрі уваги також опинився законопроєкт щодо реформування Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Документи на папері мали посилити незалежність органів, але на практиці спричинили політичні конфлікти й суспільне обурення.
Ключова суперечка — зміни в процедурі призначення керівництва НАБУ. Проєкт надає додаткові повноваження політичним інститутам у відборі директора та прокурорів САП, що, на думку критиків, підриває незалежність антикорупційних органів.
Громадські активісти та експерти попередили про ризик «політичного захоплення» структур: рішення щодо ключових посад можуть ухвалювати політики, а не незалежні комісії. Це викликало протести — як у парламенті, так і на вулицях столиці, де учасники вимагали відкликати законопроєкт.
У соцмережах активно обговорювали відео з політиками різних фракцій, що обмінювалися гучними заявами. Журналісти критикували брак прозорості в документах. Критики зазначали: ухвалення закону в нинішній редакції може позбавити НАБУ і САП важливих гарантій незалежності й ослабити антикорупційну діяльність на десятиліття.
Через це законопроєкт увійшов до нашого ТОП-10 як приклад політичного ризику та потенційної кризи для антикорупційних інституцій.
Кличко звільнив Поворозника після серії скандалів: посада першого заступника КМДА вакантна
Після майже восьми років на посаді перший заступник голови Київської міської державної адміністрації Микола Поворознюк залишив свою посаду. Офіційною підставою став резонансний інцидент — святкування його дня народження в День жалоби за загиблими під час російського удару 24 квітня.
У соцмережах з’явилося відео, де кілька топчиновників КМДА збираються на березі Дніпра з алкоголем і їжею у робочий час, що викликало хвилю обурення суспільства.
Поворозника також пов’язують із масштабними корупційними схемами та впливовим забудовником Владиславом Комарницьким, через якого нібито проходили значні фінансові потоки у столиці. Раніше його ім’я фігурувало в журналістських розслідуваннях щодо ЖКГ, енергетики та земельних питань.
Після звільнення Кличко призначив Петра Пантелеєва виконуючим обов’язки першого заступника. Пантелеєв також згадувався в розслідуваннях щодо ЖКГ, енергозбереження та екологічних питань, включно зі справою заводу «Радикал» та сумнівними тендерними схемами, за якими підконтрольні фірми отримували великі підряди.
Скандал із «вечерею в День жалоби» став останньою краплею, яка спричинила остаточне відсторонення Поварознюка з посади.
Мерка Василькова Наталія Баласинович: бійка в міськраді, сумнівні активи та корупційні підозри
На шостому місці антирейтингу — міська голова Василькова Наталія Баласинович. Її каденція запам’яталась не реформами, а численними скандалами, силовими конфліктами та дивною фінансовою «скромністю» у деклараціях.
Найгучнішим епізодом став інцидент у сесійній залі Васильківської міської ради: секретар міськради Богдан Шевчук заявив, що під час виконання службових обов’язків його побила міська голова. Постраждалого доправили до лікарні, а ситуація стала предметом офіційного розслідування — фактично силовий конфлікт у стінах органу місцевого самоврядування.
Паралельно Баласинович фігурує в підозрах щодо фінансових зловживань. Журналісти звертали увагу на її декларації: формально мер не володіє нерухомістю, але роками безоплатно користується квартирою в Києві, будинком у Калинівці й автомобілем Nissan Qashqai. Всі ці активи оформлені на третіх осіб, які регулярно з’являються в деклараціях без пояснень.
Також викликають запитання грошові збереження: у деклараціях Наталія Баласинович тривалий час зазначає однакову суму готівки — понад 100 тис. доларів, яка незмінно лишається навіть попри війну, економічну нестабільність та відсутність офіційних джерел для таких накопичень.
Крім цього, на неї посилаються в розслідуваннях щодо можливого привласнення благодійних коштів громади та закупівлі генераторів за завищеними цінами через комунальні підприємства. За даними журналістів, частину коштів могли виводити через підставні структури, а слідства у цих справах роками не завершуються.
Додаткові репутаційні втрати створюють відео з нецензурною лайкою, конфлікти з поліцією, заяви про побиття колишнього чоловіка та агресивну поведінку щодо інших осіб. Це сформувало стійкий образ посадовиці, навколо якої постійно виникають як побутові, так і корупційні скандали.
Через все це мер Василькова зайняла місце в антирейтингу як приклад відсутності політичної відповідальності та прозорості на місцях.
«Платна мобілізація»: затримання восьми поліцейських
На сьомому місці опинився один із найболючіших силових скандалів року — затримання восьми офіцерів Національної поліції, яких підозрюють у побудові схеми «платної мобілізації».
Слідство стверджує, що правоохоронці систематично заробляли на військовому обліку та повістках: за гроші обіцяли не доставляти людини до ТЦК або ж швидко оформити документи без реального призову. Суми варіювалися від десятків тисяч гривень до значно більших залежно від «пакета послуг».
Такий бізнес у сфері мобілізації, особливо під час війни, спричинив загальне обурення: замість захисту закону ті, хто мали його забезпечувати, перетворилися на джерело нелегального доходу.
Під час спецоперації у фігурантів вилучили гроші, засоби зв’язку та документи, які, на думку слідства, підтверджують причетність до схеми. Їм інкримінують зловживання службовим становищем та одержання неправомірної вигоди; у разі доведення вини передбачені реальні терміни ув’язнення.
Ця справа стала ще одним ударом по довірі до правоохоронної системи: навіть у критичний для держави час частина поліції, за версією слідства, знекровлювала систему справедливості на користь власної вигоди.
Скандали навколо ТЦК: побиття, стрілянина та людські трагедії
Восьме місце посіли низка резонансних інцидентів, пов’язаних із роботою територіальних центрів комплектування (ТЦК). За короткий період ці установи та їхні співробітники опинилися в центрі кількох гучних історій — від застосування сили й стрілянини до трагічних наслідків для людей.
Один із випадків стався біля Деснянського районного ТЦК у столиці: на відео видно, як військовослужбовець б’є по автомобілю цивільного, а інший здійснює постріли з травматичної зброї просто посеред вулиці. У ТЦК це пояснили емоціями та тим, що постріли були зроблені в землю з метою «припинити протиправні дії», але такі формулювання лише додали запитань про відповідність і законність дій.
Інший резонансний епізод — побиття біля будівлі Голосіївського РТЦК. Державне бюро розслідувань повідомило про підозру двом правоохоронцям, які, за даними слідства, завдали потерпілому численних ударів по голові й тілу; фігурантам інкримінують перевищення службових повноважень, що передбачає до восьми років ув’язнення.
Окремою символічною історією стало відео жінки, яка кілька днів жила на холодному асфальті біля приміщення ТЦК після мобілізації чоловіка. Сцена, де людина ночує під КПП, викликала широкий резонанс і стала для багатьох символом безпорадності звичайних громадян перед системою, яка не завжди дає чіткі пояснення та не бере на себе відповідальності за людські наслідки.
Сукупність цих випадків створила образ ТЦК не як інституції захисту держави, а як джерела конфліктів і страху. Попри заяви про служебні перевірки та слідчі дії, довіра до процесів мобілізації значно підірвана.
Вишгород без мера: суд відсторонив Олексія Момота
Святошинський районний суд 16 жовтня тимчасово відсторонив міського голову Вишгорода Олексія Момота від посади. Причина — підозра у розтраті понад 6,6 млн грн бюджетних коштів, виділених на закупівлю техніки та ремонт комунальних об’єктів.
За рішенням суду, Момота відсторонили на один місяць; напередодні йому обрали запобіжний захід — особисті зобов’язання до 15 грудня 2025 року. Слідство стверджує, що мер разом із директором підрядної компанії начебто заволоділи коштами під час закупівлі двох екскаваторів для добровольчих формувань та ремонту відстійника дощової каналізації.
Момот називає справу політичним переслідуванням і наполягає, що закупівля була економічно обґрунтованою, а її вартість підтверджується експертизами. Він заперечує звинувачення у розтраті й стверджує, що бюджетні кошти витрачені за призначенням.
Це не перше розслідування за участю Момота: у 2023 році поліція вже відкривала провадження щодо можливих зловживань із бюджетними коштами та гуманітарною допомогою. Відсторонення створило кадрову кризу у Вишгороді та викликало підвищену увагу громадськості та активістів за подальшим розвитком подій.
Gulliver під контролем рейдерів: Ощадбанк звинуватив групу Поліщука
На завершення нашого ТОП-рейтингу — скандал навколо ТРЦ Gulliver. 17 грудня група чоловіків увірвалася до паркінгу комплексу, захопила технічні приміщення й забарикадувалася всередині, повідомив Ощадбанк. За версією банку, серед нападників були особи, які назвалися адвокатами та керівниками ТОВ «Автопарк Центр».
Банк стверджує, що ця компанія пов’язана з підсанкційним бізнесменом Віктором Поліщуком. Учасники інциденту посилалися на ухвалу Господарського суду Києва від 16 грудня 2025 року, але офіційного виконавчого провадження на місці не було, а державні виконавці не здійснювали заходів.
Конфлікт загострився після того, як у липні держава оформила право власності на Gulliver — 80% належить Ощадбанку, 20% — Укрексімбанку через непогашені кредитні зобов’язання колишнього власника.
30 жовтня комісія Ощадбанку визнала передачу інженерних систем комплексу небезпечною для експлуатації. Під час спроб диверсій чи рейдерського захоплення було зафіксовано викрадення обладнання, пошкодження систем безпеки та життєзабезпечення та блокування доступу для персоналу.
Через це банк залучив комунальні служби та ДСНС для перевірки стану об’єкта. У Ощадбанку підкреслюють, що спроби колишніх власників політизувати конфлікт є маніпуляцією і не вплинуть на судові процеси. Усі системи комплексу наразі проходять аудит; дата повного відновлення роботи Gulliver поки невідома, багато обладнання пошкоджене або залишилося без технічного обслуговування.
2025 рік став надзвичайно насиченим на політичні та корупційні скандали в регіоні та столиці. Від масштабних розслідувань НАБУ у стратегічних державних компаніях до відсторонень мерів і посадовців — влада й бізнес перебували під постійним прицілом правоохоронних органів та громадськості. Ці події продемонстрували, що жоден рівень управління не залишився поза увагою: від столичних заступників мера й посадовців КМДА до керівництва підприємств енергетичної галузі. Громадяни, журналісти та активісти фіксували факти зловживань і корупційних схем, а розкриття таких справ стало сигналом для тих, хто намагається обходити закон.
Фото: НАЕК «Енергоатом», Олексій Чернишов, НАБУ, Наталія Баласинович, ДБР, Олексій Момот
Створено за матеріалами: kyivschina24.com