Технічний стан мосту імені Є.О. Патона у Києві викликає серйозне занепокоєння фахівців і вимагає невідкладних рішень на державному рівні. Про це повідомив академік НАН України, перший віцепрезидент Академії В’ячеслав Богданов у коментарі для «Вісника НАН України».
За словами науковця, під час обстежень у конструкціях мосту виявлено суттєві корозійні ушкодження несучих елементів — зокрема головних та поперечних балок, на які опираються плити проїзної частини.
Нині фактичне навантаження лягає на чотири основні балки. Процес відновлення затягується: ще у 2018 році столична влада визначила КК «Київавтодор» замовником ремонтних робіт, проте процедурі закупівлі на розроблення проєкту тричі передували скасування. Переклад об’єкта на баланс Служби розвитку інфраструктури також не привів до реального початку робіт.
За оцінками Українського інституту сталевих конструкцій ім. В.М. Шимановського та Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України, серед понад 28 тисяч мостів та шляхопроводів країни найскладніша ситуація фіксується саме в столиці.
У НАН відзначають, що за результатами останніх перевірок у конструктивних елементах споруди зафіксовано критичні корозійні ушкодження поздовжніх і поперечних балок, а також тріщини в місцях з’єднання поясів і стінок головних балок. Метал поперечних елементів, які тримають плити проїзної частини, значною мірою зруйнований корозією.
«Чотири головні балки наразі залишаються відносно стабільними, що дає можливість забезпечувати рух транспорту з обмеженнями. Водночас залишковий ресурс об’єкта фахівці оцінюють як вичерпаний, а подальший розвиток корозійних процесів — важко прогнозувати», — йдеться в заяві.
Також зазначається, що у 2018 році Київська міська державна адміністрація доручила КК «Київавтодор» організацію заходів з ремонту. Однак тендери на проєктні роботи тричі скасовувалися у 2020 та 2021 роках. Незважаючи на те, що на Метромості вже розпочаті відновлювальні роботи через його аварійний стан, ремонтні роботи на мосту Патона досі не розпочаті, а мостом продовжують користуватися у звичайному режимі.
На початку 2026 року Національний комітет України з теоретичної та прикладної механіки звернувся до уряду з пропозиціями щодо організації та фінансування капітальної реконструкції споруди. Наукові установи НАН України, Інститут електрозварювання ім. Є.О. Патона та Український інститут сталевих конструкцій заявили про готовність надати експертну підтримку та технологічні рішення.
Фото: Національна академія наук України, Freepik
Створено за матеріалами: kyivschina24.com